Справа №:755/7657/24
Провадження №: 1-кп/755/154/25
"30" липня 2025 р. колегія Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2023 року за № 22023000000000984 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000000984 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, які передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на більш м'який, який не пов'язаний з тримання під вартою, посилаючись на те, що відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказування у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та в установлених КПК випадках на потерпілого. Дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь яке інше розумне пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення. Так, з огляду на досліджені в суді докази, беручи до уваги стадію кримінального провадження, а саме те, що всі надані прокурором письмові докази судом досліджено, вважає, що застосування до обвинуваченого безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на положення ч. 6 ст. 176 КК України, без врахування конкретних обставин справи, буде становити невиправдане та непропорційне втручання в право цієї особи на свободу та особисту недоторканість, яке в контексті цієї справи не є необхідним в демократичному суспільстві, а тому подальше утримання ОСОБА_5 під вартою призведе до порушення ст. 5 та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
До обвинуваченого було застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, який продовжувався в ході судового розгляду. На даний час судове провадження триває, метою застосування/продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування/продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).
Так, колегія суддів, враховує, що ОСОБА_5 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 111 КК України, тобто, у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Крім того, колегія суддів, враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчинені кримінального правопорушення, а також зважаючи на конкретні обставини кримінального провадження, а саме на можливу причетність до вчинення злочину, пов'язаного проти основ національної безпеки України, наявність реального ризику переховування від суду та органів прокуратури, з огляду на санкцію статті, що може бути сприйняте обвинуваченим як менш обтяжлива обставина, а також, в сукупності, вказує на реальне існування ризиків, регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, на даний час колегія суддів не вбачає,
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 177, 183, 331 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на більш м'який, який не пов'язаний з позбавленням волі - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців, тобто до 27 вересня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити начальнику Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: