Номер провадження 2/754/7991/25
Справа № 753/9570/25
Іменем України
про залишення позову без розгляду
05 листопада 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.
розглянув у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
12.05.2025 до Дарницького районного суду м. Києва, в підсистемі "Електронний Суд", надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - Позивачка) до ОСОБА_2 про визнання права власності, яка 19.05.2025 була передана у провадження судді Котвицького В.Л. Позивачка просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 95/20 нерухомого майна, загальна вартість якого становить 15 890 462,07 грн.
23.05.2025 суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л. постановив ухвалу про передачу справи за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
06.08.2025 справа надійшла до Деснянського районного суду м. Києва та згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями була передана на розгляд головуючій судді Коваленко І.І.
15.08.2025 Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
25.08.2025 представник Позивачки подав заяву про усунення недоліків позовної заяви: докази сплати судового збору у розмірі 12 112 грн. Також Позивачка уточнила зміст позовних вимог. Позивачка просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 9/10 нерухомого майна: 1/2 квартири АДРЕСА_1 , площею 31,6 м.кв, № ДРРП 10449597. Вартість: 603 895,43 / 2 = 301 947,71 грн; машиномісце № НОМЕР_1 в паркінгу по АДРЕСА_2 , ДРРП № 31425400. Вартість: 46 568,66 грн; машиномісце № НОМЕР_2 в паркінгу по АДРЕСА_2 , ДРРП № 31425471. Вартість: 46 122,22 грн; нежитлове приміщення № 151, площею 99,00 м.кв, АДРЕСА_2 , ДРРП № 30904745. Вартість: 6 583 363,42 грн; нежитлове приміщення № 225, 173,80 м.кв, АДРЕСА_3 , ДРРП № 33423948. Вартість: 8 912 460,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані оспорюванням такого права з боку ОСОБА_2
04.09.2025 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 18.09.2025 о 16:00.
Позивачка та її представник адвокат Кукарека К.С. - копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку про виклик у підготовче засідання на 18.09.2025 о 16:00, отримали 05.09.2025 в електронному кабінеті в підсистемі "Електронний Суд", що підтверджується довідками про доставку електронного документа.
Позивачка та її представник в підготовче судове засідання 18.09.2025 не з'явилися. Представник Позивачки подав клопотання про відкладення розгляду справи з причини перебування його у відрядженні за межами Київської області.
Суд визнав причини неявки в судове засідання неповажними, оскільки відсутні докази перебування у відрядженні. Позивачка про причини неявки суд взагалі не повідомила. Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, здійснюючи їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів під час розгляду адміністративної справи, дотримання процесуальних строків. Позивач та його представники зобов'язані брати участь у судових засіданнях, обстоювати свої позовні вимоги та проявляти процесуальну активність (пункти 37, 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 990/180/24).
Відповідачка та її представник, адвокат Покутний О.М., також не з'явилися в підготовче судове засідання 18.09.2025. Представник Відповідачки подав клопотання про відкладення розгляду справи з причини отримання 05.09.2025 у застосунку "Дія" повідомлення про призначення судового засідання і неотримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви, що унеможливило своєчасне подання відзиву на позовну заяву. Представник Відповідача, адвокат Покутний О.М., повідомив, що не може прибути в судове засідання через зайнятість в іншому судовому засіданні у справі № 554/1908/21.
Суд з'ясував, що судова повістка та ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана поштовим відправленням 0610278052349. Станом на 18.09.2025 у суду були відсутні докази вручення судової повістки Відповідачці, тому суд відклав підготовче судове засідання.
18.09.2025 суд надав доступ представнику Відповідачки до справи в електронному суді, постановив ухвалу про відкладення розгляду справи з підстав відсутності відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, першої неявки в судове засідання представника Відповідачки, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Суд визначив, що наступна дата підготовчого судового засідання 05.11.2025 о 12:00.
Позивачка та її представник, адвокат Кукарека К.С., судову повістку про виклик у підготовче засідання на 05.11.2025 о 12:00, отримали 19.09.2025 в електронному кабінеті в підсистемі "Електронний Суд", що підтверджується довідками про доставку електронного документа.
Відповідачка отримала судову повістку 03.10.2025. Представник, адвокат Покутний О.М., судову повістку про виклик у підготовче засідання на 05.11.2025 о 12:00, отримав 19.09.2025 в електронному кабінеті в підсистемі "Електронний Суд", що підтверджується довідками про доставку електронного документа.
05.11.2025 Позивачка та її представник в підготовче засідання знову не з'явилися.
Представник Позивачки заявив клопотання про відкладення розгляду справи з причини перебування поза межами м. Києва. Позивачка про причини неявки суд не повідомила.
Представник Відповідачки заявив клопотання про залишення позову без розгляду з причини повторної неявки Позивачки та її представника в підготовче судове засідання без поважних причин, що унеможливлює вирішення питань, які мають бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Суд визнав причини неявки представника Позивачки в підготовче судове засідання неповажними.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК).
Статтею 196 ЦПК передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 198 ЦПК суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 223 ЦПК суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК).
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).
Також Верховний Суд звертав увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі підстави залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду (див. постанову Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24).
Отже, у разі відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі суд залишає позовну заяву без розгляду за таких умов: дворазове належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; двократна, послідовна неявка позивача в судове засідання.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитись провадженням у справі (постанови Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 645/5856/13-ц; від 24.05.2023 у справі № 755/18115/21).
Суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності (постанова Верховного Суду 17 вересня 2025 року у справі № 754/6846/24).
Уникнення позивачем судових засідань, якого викликали та повідомили належним чином про них, й неможливість судом першої інстанції через це розглянути спір по суті не є підставою для висновків про обмеження позивача у доступі до суду та правосуддя (пункт 63 постанови Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 947/22076/19).
У цій справі, що розглядається, Позивачка та її представник повторно не з'явилися на судове засідання без поважних причин, заяву про проведення підготовчого судового засідання без їх участі не подали, нез'явлення Позивачки та її представника перешкоджає проведенню підготовчого засідання та вирішення всіх питань,
Належних підтверджуючих доказів про неможливість Позивачки з'явитися в підготовчі засідання суду не представлено. Суд не вбачав обставин, які б перешкоджали Позивачці з'явитись в підготовче засідання чи забезпечити явку свого представника та вжити заходів щодо участі у розгляді даної справи. Суд зазначає, що ухилення сторони позивача від участі в розгляді поданого ним ж позовом порушує права іншої сторони.
З огляду на викладене суд, встановивши, що Позивачка та її представник, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилися у підготовче засідання і не скористався своїм правом подати заяву про розгляд справи за їх відсутності, дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2025 року у справі № 543/331/23, постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року у справі № 179/557/24.
Керуючись частиною п'ятою статті 223, пунктом 5 частини першої статті 257, статтею 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО