Номер провадження 3/754/4070/25
Справа №754/16801/25
Іменем України
05 листопада 2025 року
суддя Деснянського районного суду міста Києва Банах О.Л., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Державної податкової служби України головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №4436 від 29.09.2025 року, 29.09.2025 року о 13 годині 50 хвилин в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив порушення встановленого порядку проведення розрахунків, а саме - проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного РРО без створення та видачі у паперовій у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленого зразка (фіскальний чек), чим порушив п.1, п.2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце його проведення повідомлявся судом належним чином. З будь-якими клопотаннями до суду станом на 05.11.2025 року не звертався.
Враховуючи, що згідно ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155-1 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає неявку ОСОБА_1 способом затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином суд вважає за можливе провести розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд може розглянути справу тільки в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, за вказаним у ньому матеріальним законом і тільки стосовно тієї особи, щодо якої складено протокол про адміністративне, правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як указує диспозиція ч.1 ст. 155-1 КУпАП, відповідальність за вказаним законом настає у разі вчиненняпорушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Скоєне ОСОБА_1 правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 29 вересня 2025 року, №4436, в якому зафіксовані фактичні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 вчинивпорушення встановленого порядку проведення розрахунків; актом фактичної перевірки від 29.09.2025.
Крім того, ОСОБА_1 фактично не оспорює вищезазначені встановлені судом обставини вчинення адміністративного правопорушення, про що свідчить його власноручний запис в акті фактичної перевірки про відсутність зауважень.
Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, оскільки він вчинив порушення встановленого порядку проведення розрахунків, а тому його слід визнати винним за ч.1 ст.155-1 КУпАП та призначити покарання в межах даної статті.
Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність відповідно до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення враховується ступінь вини та матеріальний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст.33 КУпАП.
З урахуванням обставин справи, вважаю за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 грн.
Керуючись 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу правопорушника та керуючись ст. ст. 155-1, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. (вісімдесят п'ять грн.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві, код бюджетної класифікації доходів - 21081100, Одержувач: УК у Деснянському районі/Деснянський район, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок отримувача UA128999980313080106000026004.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Банах О.Л.