Справа № 240/6514/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
05 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнання неправомірною відмову в зарахування до страхового стажу (стажу роботи) період роботи з 19.08.1984 року по 04.09.1985 року, оформлену відповіддю №0600-0202-8/37997 від 05.04.2023 року;
- зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу (стажу роботи) період роботи з 19.08.1984 року по 04.09.1985 року в Овруцькому госпрозрахунковому комбінаті побутового обслуговування ПрикВО.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідачем до її страхового стажу не було враховано період роботи позивача з 19.08.1984 по 04.09.1985 в Овруцькому госпрозрахунковому комбінаті побутового обслуговування ПрикВО, що стало підставою для звернення до суду.
Судом встановлено та визнається сторонами, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 в адміністративній справі №240/6027/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було зобов'язано повторно розглянути її заяву про зарахування вказаного страхового стажу.
За результатами повторного розгляду відповідач повторно відмовив в такому зарахуванні вказаного періоду її роботи в Овруцькому госпрозрахунковому комбінаті побутового обслуговування ПрикВО, про що повідомив позивача листом від 04.10.2023.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, за приписами статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (надалі-Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до вимог ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-IV).
Загальновідомо, що відповідно до вимог ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до дослідженої судом копії трудової книжки позивача, долученої до позову, така трудова книжка видана на ім'я " ОСОБА_1 ".
За порядковим номером "3" в такій трудовій книжці наявний запис: "19.08.1984 рік прийнята на посаду прибиральниці виробничого цеху, наказ №23 від 19.08.1984 року.
За порядковим номером "4" в такій трудовій книжці наявний запис: "04.09.1985 р., звільнити із займаної посади за ст.38п.1 КЗпП України, наказ №63 від 04.09.1985 р.".
Вказані записи в трудовій книжці взагалі не підтверджені відтисками печаток відповідного роботодавця.
Слід враховувати, що правовідносини щодо видачі трудових книжок станом на 02.02.1976 були врегульовані правовими нормами Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держпраці СРСР від 20.06.1974 року №162, (надалі - Інструкція №162).
Варто погодитись із доводами відповідача, що відповідно до вимог п.4.1 зазначеної Інструкції №162 у разі звільнення працівника всі записи про роботу, всі записи про роботу і нагороди, що внесені в трудову книжку за час роботи на підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів".
Разом з тим, правові норми виказаної Інструкції №162 не містить застереження, що записи, внесені до трудової книжки не підтверджені відтисками печаток відповідного роботодавця, до страхового стажу не враховуються.
Одночасно слід зазначити, що вимоги щодо записів про прийняття на роботу вказані в п.2.13 цієї Інструкції №162, а вимоги щодо запису про звільнення з роботи вказані в п.2.26 цієї ж Інструкції №162.
Записи в трудовій книжці позивача про прийняття її на роботу в Овруцький госпрозрахунковий комбінат побутового обслуговування ПрикВО та про звільнення її з роботи з цього підприємства вчинені у повній відповідності до вимог пунктів 2.13 та 2.26 цієї Інструкції №162.
Більш того, вказаним записам в трудовій книжці передує штамп "ПрикВО. Овруцький госпрозрахунковий комбінат побутового обслуговування".
Відповідно до п.8.1 Інструкції №162 та постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС "Про трудові книжки працівників та службовців" від 06.09.1973р. №656 відповідальність за видачу, ведення трудових книжок несе відповідна уповноважена особа, а не працівник.
Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників" № 301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Отже, позивач, як особа на яку не покладено обов'язок щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для не зарахування органом Пенсійного фонду України рішення страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
У зв'язку з цим слід погодитись із доводами позивача, що відсутність печатки на підтвердження записів до трудової книжки про роботу в Овруцькому госпрозрахунковому комбінаті побутового обслуговування ПрикВО є порушеннями, допущеними певною особо при її видачі, але за своєю суттю це є носій інформації про трудову діяльність Позивача.
Відтак, допущені недоліки певними особами при вчиненні записів до трудової книжки про роботу в Овруцькому госпрозрахунковому комбінаті побутового обслуговування ПрикВО, не можуть бути підставою для не врахуванню зазначеного періоду трудової діяльності Позивача до її страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Зазначене свідчить, що спірний період роботи позивача з 19.08.1984 по 04.09.1985 в Овруцькому госпрозрахунковому комбінаті побутового обслуговування ПрикВО підлягає врахуванню до загального її страхового стажу, а тому відмова відповідача в такому зарахуванні є неправомірною.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.