Справа № 147/147/25
Головуючий у 1-й інстанції: Почкіна О.М.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
04 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькі області ДПП капрала поліції Матвійчука Максима Олександровича, Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькі області ДПП капрала поліції Матвійчука Максима Олександровича, Департамент патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №3886456 від 18.01.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 10.09.2025 у задоволенні позову відмовити.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з'ясуванні обставин справи та прийняти нове про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу Відповідач не дав Позивачу можливості скористатись своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі. Крім того, Відповідач проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду на 04.11.2025. Запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання цієї ухвали.
Крім того, вказаною ухвалою суду зобов'язано Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції до 31 жовтня 2025 року включно надати суду відеозапис, яким зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення зазначеного у постанові від 18.01.2025 серії ЕАН №3886456 та належним чином засвідчену копію постанови від 18.01.2025 серії ЕАН №3886456, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
04.11.2025 Департаментом патрульної поліції подано до суду заяву про поновлення пропущених строків для подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №147/147/25 та відкладення розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції на іншу дату для забезпечення можливості відповідачу підготувати та направити до суду відзив на апеляційну скаргу у справі №147/147/25.
Також у клопотанні відповідачем зазначено, що надати відео з портативних відеореєстраторів № 476150 та № 476151 від 18.01.2025, не представляється можливим, у зв'язку із закінченням строків зберігання такого відео на сервері Департаменту патрульної поліції.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків,
Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Ухвалу суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження було надіслано в електронний кабінет Департаменту патрульної поліції та доставлено адресату 27.10.2025 о 20 год 34 хв., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч.6 ст.251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, ухвала про відкриття апеляційного провадження уважається врученою адресату 28.10.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано положеннями статті 121 КАС України, згідно із частиною 2 якої встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання відзиву на апеляційну скаргу.
Наведені Департаментом патрульної поліції підстави пропуску процесуального строку подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає неповажними, оскільки сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за допомогою підсистеми "Електронний суд" та шляхом розміщення на веб-порталі "Судова влада" повідомлення про виклик у судове засідання.
Разом з тим, відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи (ч.5 ст. 286 КАС України).
З врахуванням вищенаведеного, та у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Колегія суддів зазначає, що дана категорія справ віднесена до термінових, розгляд яких здійснюється у десятиденний строк.
З огляду на повідомлення учасників справи про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи згідно із вимогами статті 268 КАС України, терміновість апеляційного розгляду даної категорії справ, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 06.05.2020 у справі №755/2505/20, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення, у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
18 січня 2025 року поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькі області ДПП капралом поліції Матвійчуком Максимом Олександровичем винесено постанову серії ЕНА №3886456 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 20400,00 грн.
Згідно з вищевказаною постановою, 18 січня 2025 року позивач керував транспортним засобом «MAZDA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у с.Перемога, дорога АД М21 243 км., будучи позбавленим права керування на 10 років рішенням Дніпровського районного суду м. Києва №6174 від 06.05.2020, чим порушив п.2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ.
Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем обґрунтовано визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу, а доводи, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 1.10. ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до п. 2.1. «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. 4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.
Відповідачем не надано доказів на спростування позиції позивача. Не надано також матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, колегія суддів дійшла висновку щодо не доведення відповідачем факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3886456 від 18.01.2025 підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Натомість суд першої інстанції не вірно надав оцінку доказам по справі, що призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позову сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн. та апеляційної скарги - 908,40 грн.
Отже, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції підлягає сплачений позивачем судовий збір за подання позову та апеляційної скарги, що в загальному розмірі складає 1514 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 вересня 2025 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №3886456 від 18.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового зборув сумі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.