Справа № 752/27030/25
Провадження №: 3/752/9106/25
04.11.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відВійськової частини НОМЕР_1
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце реєстрації - АДРЕСА_1 місце проживання - АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_2
за участі ОСОБА_1 ,
03.11.2025 в обідній час, але не пізніше 13:00 військовослужбовець солдат резерву ОСОБА_1 перебував на території Військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 у стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду та розпивав алкогольні напої на території військової частини, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатора "Алконт-М" (прилад 00224), результат тесту становив 2,12 % проміле.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2021 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
З 24.02.2022 та станом на час проведення судового засідання в Україні діє воєнний стан, введений в установленому законодавством порядку з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України та повномасштабне вторгнення.
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 надав усні пояснення, в яких визнав свою винуватість у перебуванні у стані алкогольного сп'яніння на території військової частини та вжиття алкогольних напоїв, зазначив, що вживав горілку, оскільки переживав за брата, який напередодні зламав ногу та перебуває на реабілітації.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться його особистими визнавальними поясненнями, а також поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься протокол про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 № 30, складений за порушення ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, що затверджена наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 № 329, доповідна записка командира роти резерву рядового складу ОСОБА_2 від 03.11.2025 щодо виявлення сп'янілого військовослужбовця, акт медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння від 03.11.2025, складений за участі двох свідків, роздруківка з приладу "Алконт-М"(прилад № 00224), яким зафіксовано вимір 2,12 проміле в організмі за наслідками проведення перевірки ОСОБА_1 на стан сп'яніння, копія військового квитка солдата ОСОБА_1 , копія військового квитка солдата ОСОБА_1 .
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
До обставин, які пом'якшують відповідальність, відноситься каяття, осуд власної поведінки.
Обставин, які обтяжують відповідальність, не встановлено.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної статті, при накладенні якого враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, прагнення до виправлення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд (суддя) дійшов висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що становить 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 клопотав про розстрочення сплати штрафу, оскільки наразі у нього немає такої суми грошей, щоб внести всю суму єдиним платежем, враховуючи важкий фінансовий стан.
Відповідно до ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання.
За клопотанням ОСОБА_1 суд (суддя) вважає за можливе розстрочити сплату штрафу на три місяці, адже внесення повної суми у розмірі 17 000,00 грн одним платежем становитиме для вказаної особи надмірний тягар, зокрема в період воєнного стану, який зумовлює певні фінансові обмеження, а також з огляду на надані ним пояснення з цього приводу.
Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 172-20, 221, 283-284, 287-291КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави.
Розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу на 3 (три) місяці, шляхом внесення двох платежів по 5 000 (п'ять тисяч) грн кожен та одного платежу у сумі 7 000 (сім тисяч), починаючи з листопада 2025 року, але не пізніше 04.01.2026.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко