Справа №752/5729/25
Провадження №2/752/4821/25
04 листопада 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кокошка О.Б.,
за участю секретаря Потапенко Д.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за первісним позовом адвоката Гуркіна Євгена Валентиновича, поданим в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру та частку транспортного засобу,-
В провадженні суду перебуває справа №752/5729/25.
Ухвалою суду від 20.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі за первісним позовом в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
20.05.2025 судом постановлена ухвала про прийняття та об'єднання в одне провадження з первісним позовом зустрічного позову, а вказану справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У підготовчі засідання, призначені на 17.09.2025 о 15-00 год. та 04.11.2025 о 14-00 год. позивач ОСОБА_3 та її представник адвокат Гуркін Є.В. не з'явилися, про місце і час судового розгляду повідомлені належним чином.
Інші учасники справи у підготовче засідання не з'явилися.
Представник відповідача адвокат Кіщук Т.В. надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій підтримала клопотання про витребування доказів.
Перевіривши первісну позовну заяву, зустрічну позовну заяву та додані до них документи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне залишити первісний позов без розгляду та продовжити розгляд зустрічного позову як самостійного позову, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, виходячи з положень ст.ст. 223, 257 ЦПК України, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме: належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з'явився у підготовче чи судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки у підготовче чи судове засідання позивача, який належним чином був повідомлений про місце і час слухання справи, правового значення не мають.
Поважність причини неявки позивача враховується при першій неявці.
Зважаючи на вказані норми закону та їх роз'яснення слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у підготовчому (судовому) засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість в змозі відкласти розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Тобто, позовна заява при повторній неявці в підготовче (судове) засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається із матеріалів справи, вказана справа неодноразово призначалась до розгляду у підготовчі засідання на 17.09.2025 та 04.11.2025, однак позивач за первісним позовом ОСОБА_3 та її представник адвокат Гуркін Є.В. в призначені підготовчі засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про підготовче (судове) засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, у відповідності до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Наслідки, передбачені ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №757/23967/13-ц, від 28.10.2021 у справі №465/6555/16, від 12.05.2022 у справі №645/5856/13-ц та від 03.04.2025 у справі №203/4777/20.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивач за первісним позовом подала цивільний позов, який тривалий час перебуває на розгляді, що приводить до порушення строків розгляду справи, на виклики до суду вона не реагувала, повідомлена належним чином про дату, час та місце судового розгляду, повторно не прибула у підготовче засідання без поважних причин, і від неї не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності. Невідомо, чи підтримує позивач заявлені у первісному позові вимоги у теперішній час, її нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Водночас, як вбачається з первісної позовної заяви, у ній зазначено відомості щодо адреси листування та адреси електронної пошти для позивача та представника позивача. Отже, з урахуванням положень ч. 5 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що належне повідомлення про дату та час судового розгляду шляхом надсилання на електронну пошту та до електронного кабінету свідчить про належне повідомлення позивача за первісним позовом.
Разом з тим, судом враховується правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 20.01.2023 по справі №465/6147/18, згідно з яким «учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №759/14068/19.
За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм процесуального права, вважаючи за неможливе розглянути справу у відсутності позивача за первісним позовом, а також з метою забезпечення виконання завдань цивільного судочинства, дотримання засад і принципів міжнародного права, суд вважає, що вказану первісну позовну заяву необхідно залишити без розгляду та роз'яснити позивачу з первісним позовом, що вона після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Водночас щодо зустрічного позову ОСОБА_2 суд вважає за необхідне продовжити його розгляд як самостійного позову, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача.
Поряд з цим, прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним не є обов'язком суду, що розглядає справу, а навпаки відноситься до його дискреційних повноважень, тому визначивши взаємопов'язаність позовів, суд, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям.
В свою чергу, аналізуючи зазначені норми процесуального закону, у жодному разі немає підстав стверджувати про те, що законодавець пов'язав можливість розгляду судом зустрічного позову із процесуальними наслідками (результатом розгляду) щодо первісного позову.
У постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №756/6049/19 вказано, що залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
При цьому, і таке процесуальне рішення не є таким, що створює безальтернативні висновки по відношенню до зустрічного позову, який перебуває у провадженні суду.
Зазначене узгоджується із актуальною практикою касаційного суду, де у випадках залишення первісного позову без розгляду, зустрічний позов був розглянутий по суті спору, що підтверджується постановою Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №757/2862/16.
Отже, після залишення первісного позову без розгляду, зустрічний позов стає єдиною, самостійною матеріально-правовою вимогою між учасниками спірних правовідносин, яка за умов відповідності вимогам ЦПК України має бути розглянута судом по суті, за виключенням винятків передбачених законом.
За таких обставин, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає розгляду як самостійний позов.
Керуючись ст.ст. 193, 200, 223, 247, 257-258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,-
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу за первісним позовом, що після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Продовжити розгляд зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру та частку транспортного засобу, як самостійного позову.
Призначити цивільну справу до розгляду за зустрічним позовом за правилами загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні на 15 січня 2026 року о 15-00 год. у Голосіївському районному суді міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Виставкова, буд. 3-а.
У підготовче засідання викликати учасників справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення суддею.
Ухвала в частині залишення первісного позову без розгляду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
У іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу у вказаній частині, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала складена 04.11.2025.
Суддя О. Б. Кокошко