Справа № 600/2522/25-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сіжук Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
05 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Шемчук Ю.А,
представника позивача: Валешної О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,
у травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови №75565730 від 12.05.2025 року про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 02 вересня 2025 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №600/2620/23-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024, зобов'язано ОСОБА_1 привести самочинний об'єкт реконструкція власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у відповідність до попереднього стану, а саме: квартири АДРЕСА_1 загальною площею 56 кв.м., яка складається з двох житлових кімнат житловою площею 43,40 кв.м відповідно до договору купівлі-продажу від 12.08.2004; квартири АДРЕСА_3 загальною площею 52,30 кв.м, яка складається з трьох кімнат житловою площею 41,70 м.кв. відповідно до договору купівлі-продажу від 11.10.2004.
На виконання вказаного рішення суду 18.06.2024 Чернівецьким окружним адміністративним судом у справі №600/2620/23-а видано виконавчий лист.
Так, 17.07.2024 старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткач В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75565730 з примусового виконання виконавчого листа №600/2620/23-а, виданого 18.06.2024 Чернівецьким окружним адміністративним судом.
12.05.2025 старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткач В.І. винесено постанову про накладення штрафу у ВП №75565730 з примусового виконання виконавчого листа №600/2620/23-а, виданого 18.06.2024 Чернівецьким окружним адміністративним судом, у розмірі 1700,00 грн.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 3 Закону №1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404 визначено, що право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 4 ст. 19 Закону №1404 сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Згідно ч. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Частиною 2 ст. 63 Закону №1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч. 3 ст. 63 Закону №1404).
При цьому, ст. 75 Закону №1404 передбачено відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону №1404).
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону №1404).
Так, підставою для прийняття постанови від 12.05.2025 ВП №75565730 про накладення на позивача штрафу є встановлення державним виконавцем станом на 09.05.2025 факту невиконання боржником виконавчого документа від 18.06.2024 №600/2620/23-а, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом, без поважних причин. Вказане підтверджується актом державного виконавця від 09.05.2025, з якого слідує, що за виходом за адресою АДРЕСА_4 , встановлено, що рішення суду боржником не виконано.
Доказів протилежного позивачем не надано. Зокрема, позивачем не надано доказів, що ним вчинялись активні дії щодо виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №600/2620/23-а.
Разом з тим, позивач вказує на не з'ясування державним виконавцем поважності причин, через які не виконане вказане рішення суду, зокрема зазначає, що згідно з висновком експерта №163/24-29 від 14.08.2024 роботи по демонтажу нових конструктивних елементів та інженерних мереж можуть мати негативний вплив на технічний стан конструкцій будинку в цілому, ураховуючи ту обставину, що будинок належить до історико-архітектурної частини міста Чернівці
Проте, в ухвалі Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі №600/2620/23 була надана оцінка вказаному висновку експерта. Зокрема, суд критично оцінив вказаний висновок, оскільки змістом рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2023 було приведення самочинного об'єкта будівництва у відповідність до попереднього стану, а саме до квартири АДРЕСА_1 загальною площею 56 кв.м. При цьому, судом у рішенні не встановлено конкретний спосіб його виконання, не зазначено щодо необхідності повного демонтажу оновлених систем інженерного забезпечення, комунікацій та інших конструкцій, які призвели до укріплення та незворотного покращення будівлі загальною площею 56 кв.м. Водночас, спосіб приведення самочинного об'єкта будівництва у відповідність до попереднього стану покладено на розсуд відповідача (боржника), з урахуванням особливостей будівлі та вже проведених робіт. Таким чином, суд вважав недоведеним факт неможливості приведення самочинного об'єкта будівництва у відповідність до попереднього стану.
Стосовно дотримання відповідачем вимог ч. 6 ст. 26 Закону №1404, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2024 ВП №75565730 зазначено строк 5 робочих днів для виконання боржником рішення суду.
Однак, 28.04.2025 відповідачем винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, якою в резолютивній частині постанови про відкриття виконавчого провадження замінено помилково вказаний пункт №2 де зазначено «Зобов'язати боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей» на вірний, а саме: «надати боржнику термін для самостійного виконання рішення суду 10 робочих днів згідно частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто, позивачу з 28.04.2025 встановлено новий термін для самостійного виконання рішення суду 10 робочих днів.
Проте, доказів того, що ОСОБА_1 в межах вказаного терміну вчинялись дії на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №600/2620/23-а не надано. Після закінчення вказаного терміну, 12.05.2025 відповідачем прийнята оскаржувана постанова.
Отже, як з часу набрання законної сили рішенням суду у справі №600/2620/23-а, так і протягом встановленого державним виконавцем постановою від 28.04.2025 десятиденного терміну для виконання рішення суду позивачем не було вжито жодних заходів з метою його виконання.
При цьому, позивач жодного разу не звертався до державного виконавця з листами про наявність будь-яких поважних причин невиконання виконавчого документа у встановлений виконавцем строк, як і не повідомив державного виконавця про будь-які труднощі чи перешкоди у виконані судового рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу відповідач діяв в межах та на підставі закону, а відтак відсутні підстави для її скасування.
Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. .
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.