Справа №705/5880/25
2/705/3484/25
05 листопада 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулось до Уманського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №104177008 від 11.04.2021 року, в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 62 250 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 000 гривень, заборгованість за відсотками - 47 250 гривень, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Позов мотивує тим, що 11.04.2021 ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту № 103044883. Вказана заявка знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. ТОВ «МІЛОАН» направило відповідачу електронним повідомленням (смс) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору №104177008 від 11.04.2021.
Відповідно до укладеного Договору про споживчий кредит №104177008 від 11.04.2021 ТОВ "МІЛОАН" надав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 15 000 грн., строком на 15 днів. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 26.04.2021 року. Проценти за користування кредитом: 2250 гривень, які нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
08.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір відступлення прав вимоги № 04Т, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №104177008 від 11.04.2021 в загальній сумі 62 250 гривень, з яких, заборгованість за тілом кредиту становить 15 000 грн., заборгованість за відсотками становить 47 250 грн., заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн., заборгованість за пенею становить 0 грн.
Вказує, що відповідач не вживає жодних заходів, які свідчать про наміри виконувати зобов'язання, передбачені Договором, ухилилась від виконання зобов'язань перед позивачем. У зв'язку з чим, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №104177008 від 11.04.2021 в розмірі 62 250 гривень та стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою Уманського міськрайонного районного суду Черкаської області від 30.09.2025 року було відкрито провадження у справі, вирішено цивільну справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Одночасно сторонам було роз'яснено, що відповідно до частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також зазначено строки подання такого клопотання.
Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали рекомендованим повідомленням. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.
Станом на день винесення рішення відзив від відповідача на позовну заяву не надходив.
Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 11.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №104177008, згідно умов якого, ТОВ "МІЛОАН" надав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 15 000 грн., строком на 15 днів.
Факт зарахування коштів у сумі 15 000 гривень згідно договору про надання кредиту підтверджується платіжним дорученням №26665253 від 04.11.2021 року.
Згідно з п. 1.2 договору сума кредиту становить 15 000,00 грн.
Пунктом 1.3 договору визначено строк кредитування 315 днів з 11.04.2021 року.
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 26.04.2021 (п. 1.4. договору).
Згідно з п. 1.5.1 договору встановлено комісію за надання кредиту у сумі 0,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,00% від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом становлять 2 250 грн., які нараховуються за ставкою 1 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування.
Пунктом 1.6 договору визначено стандартну (базову) процентну ставку 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Договором передбачена пролонгація строку кредитування.
Продовження строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних умовах (п. 2.3.1 договору).
Пунктом 2.3.1.1 визначено пролонгацію на пільгових умовах. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Пунктом 2.3.1.2 визначено пролонгацію на стандартних (базових) умовах. Таке збільшення строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
Згідно з графіком платежів за договором по споживчий кредит №104177008 від 11.04.2021 загальна вартість кредиту становить 17 250 грн. з урахуванням процентів за користування кредитом у сумі 2 250 грн.
Як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №104177008 ТОВ «Мілоан» нараховано заборгованість за період з 11.04.2021 по 25.06.2021 у сумі 62 250 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 15 0000 грн., заборгованості за відсотками в сумі 47 250 грн.
В подальшому, 08.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір відступлення прав вимоги № 04Т, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №104177008 від 11.04.2021.
Згідно договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами такого реєстру прав вимоги.
З акту приймання-передачі реєстру прав вимог від 08.07.2021 до договору факторингу №04Т від 08.07.2021 вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимог від 08.07.2021 до договору факторингу №04Т.
З витягу з Додатку до Договору факторингу №04Т від 08.072021 вбачається, що ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право вимоги до боржника ОСОБА_2 за договором №104177008 від 11.04.2021 на суму заборгованості 62 250 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Також статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів за користування кредитом до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, а поза строком кредитування 3% річних або інший розмір процентів ,встановлений договором.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з п. 1.3 та п. 1.5.2 договору про споживчий кредит, кредит надається строком на 15 днів зі сплатою процентів у розмірі 2 250 грн., які нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Разом з тим, згідно з п. 2.3.1.2 договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позивальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється за кількістю днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, наведеною в п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, які дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Оскільки в умовах договору сторони погодили умови його пролонгації на 60 днів, суд вважає, що проценти нараховані первісним кредитором правомірно.
Водночас, у п. 4.2 розділу 4 договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Тобто, в даному випадку, кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто, до 26.04.2021 року. Відповідно, остання продовжила користуватись кредитними коштами, а тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично, що відповідає п. 2.3 договору.
Таким чином, у період з 27 квітня 2021 року по 25 червня 2021 року, що є строком кредитування, нарахування процентів на залишок кредиту здійснювався кредитором за ставкою 5%.
У зв'язку із продовженням користування відповідачем кредитними коштами, строк кредитування продовжився на підставі п. 2.3.1.2 договору, у період з 27 квітня 2021 року по 25 червня 2021 і нарахування процентів могло здійснюватися кредитором за стандартною (базовою) ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Таким чином, оскільки відповідач зі свого боку не виконала умови договору, в результаті чого утворилася заборгованість, позовні вимоги, спрямовані на відновлення позивачем своїх порушених прав та законних інтересів, кожен аргумент позивача знаходить своє підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення у повному обсязі.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що 05.05.2025 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП ОСОБА_3 було укладено Договір про надання правової допомоги № 01-05/05 відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов'язання надати клієнту юридичну допомогу.
Згідно з детальним описом робіт на підставі договору адвокат виконав роботи щодо підготовки позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості, вартість яких становила 5 000,00 грн.
Відповідно до акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), адвокатом виконано підготовку позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості, та зазначено суму у розмірі 5 000,00 грн.
Відтак враховуючи категорію справи, обсяг наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265, 274 ЦПК України, ст. ст. 1, 3, 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 627, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за кредитним договором №104177008 від 11.04.2021 року у розмірі 62 250 грн. (шістдесят дві тисячі двісті п'ятдесят гривень).
Стягнути з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1)судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
Копію рішення направити сторонам.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко