Справа № 711/8106/25
Номер провадження 3/711/2288/25
07 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області (протокол № 521 від 22.08.2025), про притягнення
ОСОБА_1 , громадянина України, українця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючого ФОП
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 155-1 КУпАП,
ОСОБА_1 22 серпня 2025 року, близько 13:00 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , будучи фізичною особою-підприємцем, при продажу кави 0,250 кг за ціною 270 грн не провів розрахункову операцію через фіскальний РРО/ПРРО та не видав фіскальний чек, чим порушив п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг» №265/95 від 06.01.1995.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 на призначені дати судового розгляду 17.09.2025 та 07.10.2025 не з'явився, поштове відправлення із судовою повісткою за адресою його проживання повернуте без отримання адресатом у зв'язку з його відсутністю за вказаною адресою.
Оскільки відомості про особу, в тому числі про засоби зв'язку із нею, посадова особа органу, уповноваженого на складання протоколу про адміністративне правопорушення, отримує на підставі відомостей, поданих платником податків до Державної податкової служби, тому за достовірність вказаних відомостей несе відповідальність як сам платник податків, такі і особа, що склала адміністративний протокол. У зв'язку з цим, суд вважає наявну у справі інформацію про засоби зв'язку із порушником достовірною.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 155-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд розцінює вказані обставини як ухилення ОСОБА_1 від прибуття до суду без повідомлення ним причин неявки та направлення клопотань про відкладення розгляду.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, якими є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був обізнаний про направлення матеріалів щодо нього на розгляд до суду, про що свідчить його підпис у протоколі.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього, натомість останній, достеменно знаючи про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Вказана норма є бланкетною, тобто такою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг» та Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 3 Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок ;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення № 521 від 22.08.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- актом фактичної перевірки від 26.08.2025 №13098/Ж5/23-00-07-07-01/2891221294, в якому зафіксовано допущене ОСОБА_1 порушення під час здійснення ним господарської діяльності, а саме проведення контрольної розрахункової операції із застосуванням РРО (програмного РРО, розрахункової книжки) при продажу товарів (наданні послуг) кава 0,250 кг на загальну суму 270 грн без надання розрахункового документу встановленої форми та змісту.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Як вбачається з акта, при проведенні уповноваженими службовими особами ГУ ДПС у Черкаській області контрольної розрахункової операції з придбання кави 0,250 кг за ціною 270 грн ФОП ОСОБА_1 отримав від перевіряючого готівкові кошти, здійснив відпуск товару, видав решту, але не провів розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій або через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій та не створив у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. При цьому платником не забезпечено можливість проведення розрахунків кінцевими споживачами за придбані товари спеціальними платіжними засобами, відсутній платіжний термінал.
Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб, з 1 січня 2023 року повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 155-1 КУпАП, доведена повністю.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні покарання суддя враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , тому суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень необхідним і достатнім буде накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Такий вид впливу, на думку суду, є достатнім і доцільним для виправлення особи порушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 1 і 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Положеннями статті 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп., оскільки суд не встановив підстав для його звільнення від сплати цього збору.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 155-1, ст. ст. 23, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: одержувач платежу - ГУК у Черк. обл./тг м. Черкаси/21081100, код ЄДРПОУ 37930566, банк отримувача Казначейство України, МФО: 899998, рахунок отримувача UA108999980314030542000023759).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач платежу ГУК у Черк. обл./Придніпр. р-н/22030101, код ЄДРПОУ 37930566, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача UA968999980313141206000023765).
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 170 (сто сімдесят) грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко