Справа № 711/8108/25
Номер провадження 3/711/2432/25
07 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області, про притягнення
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , директора ТОВ «ФІБЕРІКА»,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України,
У провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувають адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення № 532/23-00-07-11 від 27.08.2025, посадовою особою - ОСОБА_1 , директором ТОВ «ФІБЕРІКА», вчинено порушення вимог п. п. 195.1.1 п. 195.1 розд. V ПКУ та п. п. 3 п. 3 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, що призвело до заниження значення рядка 2.1 «Операції з вивезення товарів за межі митної території України операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» на суму 971 428,0 грн.
Адміністративна справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси 01.09.2025. Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 вересня 2025 року адміністративні матеріали були повернуті до головного управління ДПС у Черкаській області для належного дооформлення, за результатами якого повторно надійшли до суду 18.09.2025.
ОСОБА_1 на призначену дату судового розгляду 07.10.2025 не з'явився, поштове відправлення із судовою повісткою про його виклик за адресою його проживання повернуте без отримання адресатом у зв'язку з його відсутністю за вказаною адресою.
Оскільки відомості про особу, в тому числі про засоби зв'язку із нею, посадова особа органу, уповноваженого на складання протоколу про адміністративне правопорушення, отримує на підставі відомостей, поданих платником податків до Державної податкової служби, тому за достовірність вказаних відомостей несе відповідальність як сам платник податків, такі і особа, що склала адміністративний протокол. У зв'язку з цим, суд вважає наявну у справі інформацію про засоби зв'язку із порушником достовірною.
Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 повідомлявся про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направив, суд розцінює його поведінку як ухилення від прибуття до суду і уважає за можливе розглянути цю справу за її відсутності у судовому засіданні, оскільки надмірне і безпідставне затягування розгляду справи може призвести до закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений про направлення матеріалів відносно нього на розгляд до суду.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно неї. У свою чергу, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного.
Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Однак, як свідчить зміст протоколу, суть адміністративного правопорушення у ньому не викладена, опис конкретних дій чи бездіяльності винної особи відсутній, в чому полягає порушення посадовою особою підприємства порядку ведення податкового обліку у протоколі не зазначено; натомість у розділі «Суть порушення» наведено лише перелік пунктів нормативних актів, порушення яких виявлені посадовою особою ГУ ДПС у Черкаській області, що не відповідає юридичному формулюванню та ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Норма частини 1 статті 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Проте при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнюють диспозицію частину 1 статті 163-1 КУпАП конкретним змістом, в першу чергу необхідним є розкриття суті адміністративного правопорушення, тобто вказівка на конкретний факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, а також на те, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для нього були визначені.
У порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретне діяння (дію чи бездіяльність) особи, яке було виявлено податковим органом та складає об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, зокрема, не вказано в чому полягало порушення ОСОБА_1 вимог податкового законодавства.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Разом з тим, із протоколу про адміністративне правопорушення № 532/23-00-07-11 від 27.08.2025 щодо ОСОБА_1 неможливо зробити висновок про наявність у його діях об'єктивної сторони правопорушення, а матеріали справи містять лише копію наказу № 37-к від 02.05.2025 про вступ ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «Фіберіка» з 02.05.2025, витяг з довідки документальної позапланової виїзної перевірки, на підставі якого і було складено протокол, а також відомості про направлення поштової кореспонденції ТОВ «ФІБЕРІКА» і акт про неприбуття ОСОБА_1 для складання протоколу. Будь-яких інших даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, матеріали справи не містять.
Зважаючи на виклад суті правопорушення у протоколі та відсутність інших доказів, в цьому випадку суд позбавлений можливості встановити чи наявна в діях ОСОБА_1 об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до п. 86.7.1 ст. 86 Податкового кодексу України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За вимогами п.п. 86.7.4 п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення № 532/23-00-07-11 від 27.08.2025 ґрунтується на витязі з довідки № 12436/23-00-07-05-01/44796077 від 13.08.2025, складеному за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФІБЕРІКА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в сумі 971428,0 грн.
До протоколу уповноваженою особою додано: витяг з довідки документальної планової виїзної перевірки № 12436/23-00-07-05-01/44796077 від 13.08.2025, підписаний головним державним інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ М. Лісовою, та копію наказу № 37-к від 02.05.2025 про вступ ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «ФІБЕРІКА» з 02.05.2025.
Будь-які інші докази, окрім зазначених документів та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Відтак, складення протоколу стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки витягу з акту документальної планової виїзної перевірки, є передчасним.
Відповідно до статті 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Тобто при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.
У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Таким чином, акт перевірки, не може сам по собі слугувати достатнім доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
З огляду на наведене, суддя доходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП.
Відповідно до вимог статей 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище і відсутність доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 163-1, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко