Справа № 699/645/25
Номер провадження № 1-кп/699/82/25
05.11.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250360000380 від 21.03.2025 стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Багабат Ашхабатської області Республіки Туркменістан, адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, учасника бойових дій, розлученого, пенсіонера, особи з другою групою інвалідності, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 всупереч передбаченому законом порядку, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті таких своїх дій, без передбаченого законом дозволу, порушуючи Положення про дозвільну систему, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, постанову Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, придбав у невстановлені слідством день, час, місці та спосіб 79 (сімдесят дев'ять) патронів калібру 5,45 мм., бойовий підривник дистанційної дії до ручної гранати модернізований УЗРГМ та бойовий ударно-дистанційний підривник УДЗ, які без передбаченого законом дозволу переніс до будинку за місцем свого тимчасового проживання, що на праві приватної власності належить ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , та незаконно зберігав їх до 21.03.2025 доки в період часу з 20:55 год. до 21:16 год. під час проведення огляду місця події працівниками поліції, в кімнаті № 1 житлового будинку на дерев'яній тумбі у пластиковій коробці було виявлено вказані набої, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/4745-БЛ від 31.03.2025 є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 5,45 мм мало імпульсними патронами зразка 1974 року, які спорядженні кулями зі стальним осереддям (7Н6,7Н6М), промислового виробництва м. Луганськ Україна. Ці патрони придатні до стрільби. Бойовий підривник дистанційної дії до ручної гранати модернізований УЗРГМ, який відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25485З-ВТХ від 03.04.2025 є бойовим підривником дистанційної дії до ручної гранати модернізований УЗРГМ, який є засобом підриву для ручної гранати типу Ф1, РГД-5, РГ-42, та бойовий ударно-дистанційний підривник УДЗ, який є засобом підриву для ручних гранат типу РГН, РГО. Ці підривник дистанційної дії до ручних гранат модернізованих УЗРГМ та бойовий ударно-дистанційний підривник УДЗ до ручних гранат відносяться до категорії вибухових пристроїв та придатні до здійснення вибуху.
Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання, зберігання, без передбаченого законом дозволу вибухових пристроїв та бойових припасів.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Суд встановив, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, встановлених в обвинувальному акті.
Суд поставив на обговорення питання стосовно доцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України та наслідки розгляду кримінального провадження в такому порядку, а саме позбавлення права оспорювати встановлені фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, урахувавши, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів щодо процесуальних витрат та речових доказів, а також доказів, які характеризують особу обвинуваченого.
2.2. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 .
У судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме час, місце та спосіб його вчинення, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що з 2014 року перебував у складі ЗСУ, був учасником АТО. Має статус учасника бойових дій. Після повномасштабного вторгнення РФ на територію України продовжував службу. Навесні 2022 року мав нетривалу відпустку, під час якої виявив у своєму рюкзаку набої до зброї. Ці набої він склав до коробки та залишив на території домоволодіння його бабусі, яка проживає по АДРЕСА_2 . Наприкінці осіні 2022 року знову нетривалий час перебував на відпочинку у с. Карашина. Також виявив у карманах та рюкзаку набої, які він поклав до коробки, де вже зберігалися набої. Наприкінці 2022 року обвинувачений під час поранення втратив ногу та через це був звільнений зі складу ЗСУ. Побратими передали йому його речі, зокрема рюкзак, який був весь у крові. Ці речі ніхто не переглядав. У рюкзаку залишилися запали до гранат та набої, які обвинувачений склав до коробки, де зберігалися інші набої. 21.03.2025 обвинувачений під час спілкування з працівником поліції, який був викликаний через сварку обвинуваченого зі своїм вітчимом, повідомив поліцейському, що має бойові припаси. Після цього була викликана СОГ. У обвинуваченого були вилучені всі ці бойові припаси та вибухові пристої. Зауважень до процедури проведення обшуку, до переліку вилучених заборонених речей та до змісту процесуальних документів обвинувачений не має.
Повідомив, що попри його поранення бажає продовжити службу у складі ЗСУ як оператор дронів. Найближчим часом планує укласти контракт з певною частиною, про що має попередні домовленості.
Просив суворо не карати. Щиро каявся у вчиненому. Зазначав, що визнає хибність своєї поведінки та не допустить таких вчинків повторно.
2.3. Письмові докази.
Сторона обвинувачення надала витяг з ЄРДР та низку документів, які характеризують обвинуваченого.
За місцем проживання обвинувачений характеризується нейтрально, у 2019 році притягувався до кримінальної відповідальності за самовільнезалишення військової частини, однак потім продовжив службу в ЗСУ. Судимість погашена.
Відповідно до довідки КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» від 25.03.2025 № 66 ОСОБА_4 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
ОСОБА_4 є учасником бойових дій та особою з другою групою інвалідності.
2.4. Висновки щодо доведеності винуватості.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів оцінив з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Заслухавши в судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, надані докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Під час судового розгляду встановлено, що надані докази є достовірними та достатніми, оскільки не суперечать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
Отже, судом поза розумним сумнівом, встановлено, а стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання, зберігання без передбаченого законом дозволу вибухових пристроїв та бойових припасів.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
В обвинувальному акті зазначено, що обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активна співпраця зі слідством, а обставини, які обтяжують покарання - не встановлені.
Суд погоджується з такою позицією сторони обвинувачення.
Ураховуючи приписи ст. 337 КПК України, суд позбавлений права самостійно встановлювати обставини, які обтяжують покарання, оскільки це є виходом за межі висунутого обвинувачення та призведе до погіршення становища особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
4. Мотиви призначення покарання.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу винного, який характеризується негативно за місцем проживання; бере до уваги відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
При цьому суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, з огляду на що вважає достатнім призначення покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
При цьому, суд дійшов переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без його ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75, 76 КК України, з визначенням іспитового строку в 1 (один) рік.
Суд дійшов висновку, що саме такий захід впливу на засудженого є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Потерпілі відсутні, цивільний позов не заявлено.
Щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, підстави для застосування відсутні.
Процесуальні витрати в межах кримінального провадження становлять 5571,30 грн, які складаються з витрат на проведення судових експертиз та підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, з урахуванням того, що підривники УЗРГМ та УДЗ були знищені, а їхні рештки поміщені до кімнати зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області.
Керуючись ст. 7, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 (один) рік іспитового строку.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України впродовж іспитового строку на ОСОБА_4 покласти обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у загальному розмірі 5 571,30 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят одна грн 30 коп.) грн, які складають з витрат на проведення судових експертиз:
- від 03.04.2025 № СЕ-19/124-25/4853-ВТХ у розмірі 3 183,60 грн;
- від 31.03.2025 №СЕ-19/124-25/4745-БЛ у розмірі 2 387,70 грн.
Речові докази, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, а саме: п'ятдесят патронів та двадцять дев'ять гільз калібру 5,45 мм передати в розпорядження Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Черкаській області.
Речові докази: рештки підривників УЗРГМ та УДЗ, які здані до кімнати зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області - знищити.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору в день проголошення вироку.
СуддяОСОБА_1