Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/3082/25
Провадження № 1-кс/572/878/25
31 жовтня 2025 року м.Сарни
Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна,
Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 16.06.2025 року (справа №572/3082/25) накладено арешт на тимчасово вилучене майно: транспортний засіб "Land Rover" державний номерний знак НОМЕР_1 , темно зеленого кольору, який належить ОСОБА_4 на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , поліетиленовий згорток з подрібненою рослинною речовиною зеленого кольору, невідомого походження, експрес накладну ТОВ «Нова Пошта» №2045182323629.
ОСОБА_4 звернулася до Сарненського районного суду з клопотанням про скасування арешту транспортного засобу «Land Rover» державний номерний знак НОМЕР_1 , темно зеленого кольору, який належить їй, накладений ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2025 року по справі №572/3082/25 в частині володіння і користування, заборонивши ОСОБА_4 здійснювати відчуження вказаного транспортного засобу.
Представник заявника ОСОБА_5 зазначає, що відносно ОСОБА_4 кримінальне провадження органом досудового розслідування не здійснюється та їй не повідомлялось про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень, передбачених КК України, вона не є обвинуваченою або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Автомобіль не є знаряддям вчинення злочину та не набувся за кошти, одержані злочинним шляхом. Обмеження у користуванні майном носить надмірний та непропорційний характер. ОСОБА_4 постійно використовує вказаний автомобіль для поїздок до медичних закладів, оскільки має тяжке захворювання та потребує регулярного лікування. Арешт автомобіля суттєво порушує права ОСОБА_4 та обмежує можливість отримати необхідну медичну допомогу.
Прокурор не заперечує проти задоволення клопотання.
Представник заявника ОСОБА_5 клопотання підтримав в повному обсязі.
Арешт майна відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який і йдеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Крім того, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, факт вилучення належного на праві власності ОСОБА_4 транспортного засобу порушує право власності на володіння та користування ним, та неповернення його власнику суттєво порушує права власника, оскільки ОСОБА_4 використовує вказаний автомобіль для поїздок до медичних закладів, бо має тяжке захворювання та потребує регулярного лікування і траспортування, а тому слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт на автомобіль марки «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , жителька АДРЕСА_1 та передати даний автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_4 без права його відчуження (купівлі-продажу, дарування, тощо) до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні № 12025186200000143 від 12.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена, набирає законної сили і підлягає безумовному виконанню з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: