Справа № 569/5740/17
про відновлення втраченого судового провадження
04 листопада 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 569/5740/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 вересня 2025 року відкрито провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 569/5740/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або часткового судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому ЦПК України.
За положеннями п.1-7 ч.1 ст.493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Суд встановив, що в провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала цивільна справа № 569/5740/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно з довідкою, виданою Рівненським міським судом Рівненської області 09 вересня 2025 року, цивільна справа № 569/5740/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості знищена по закінченню терміну зберігання.
Архівом Рівненського міського суду Рівненської області надано завірену належним чином копію заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2017 року у справі № 569/5740/17 (головуючий суддя Тимощук О.Я.).
В Єдиному державному реєстрі судових рішень, крім заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2017 року, наявні також ухвала про залишення позовної заяви без руху від 12 квітня 2017 року та ухвала про відкриття провадження у справі від 16 червня 2017 року.
Ухвалою від 02 жовтня 2025 року суд витребував у АТ "Сенс Банк" копію позовної заяви ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 191А від 06 травня 2008 року та копії доданих до позовної заяви доказів, у тому числі розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 14 березня 2017 року, документ, який підтверджує повноваження підписанта позовної заяви.
На виконання ухвали суду АТ "Сенс Банк" надано документи, які збереглися у товариства виключно в електронній формі.
Надані позичем документи (окрім договору кредиту № 191А на купівлю автотранспортних засобів з додатками, сторінок паспорту ОСОБА_1 та картки фізичної особи-платника податків) не посвідчені в установленому порядку, а деякі з документів не містять підписів виконавців, а тому встановити відповідність таких документів оригіналам документів, які були наявні у цивільній справі № 569/5740/17, не виявляється можливим.
Відповідно до ст.494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи про відновлення втраченого судового провадження суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред'явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше наявних у справі матеріалів провадження.
Вивчивши отримані матеріали та враховуючи мету відновлення втраченого судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність відновлення втраченого судового провадження у справі № 569/5740/17 в частині ухвали про залишення позовної заяви без руху, ухвали про відкриття провадження у справі, доказів у справі (договору кредиту № 191А на купівлю автотранспортних засобів з додатками, сторінок паспорту ОСОБА_1 та картки фізичної особи-платника податків) та судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.260, 261, 353, 354,494ЦПК України, суд
Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 569/5740/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яке перебувало в провадженні Рівненського міського суду Рівненської області, в частині ухвали судді Рівненського міського суду Рівненської області Тимощука О.Я. від 12 квітня 2017 року про залишення позовної заяви без руху, ухвали судді Рівненського міського суду Рівненської області Тимощука О.Я. від 16 червня 2017 року про відкриття провадження у справі, договору кредиту № 191А на купівлю автотранспортних засобів, укладеного 06 травня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 , з додатками, 1-4, 10-13 сторінок паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , картки фізичної особи - платника податків на ім'я ОСОБА_1 та заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2017 року.
Вважати установленим зміст заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2017 року в такій редакції:
" Справа № 569/5740/17
30 листопада 2017 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі Михайленко О.С.,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне заочний розгляд цивільної справи за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Публічне Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 191А від 06 травня 2008 року у сумі 88083,05 доларів США, та 35830,80 грн. судових витрат по справі.
Відповідач була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, однак до суду не з"явилася повторно, причин неявки не повідомила та не подала заяву про розгляд справи у свою відсутність.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує повністю, просить суд їх задоволити, крім того не заперечує щодо заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин викладених в ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
За таких обставин, в зв"язку із повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача на підставі ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши в судовому засіданні надані письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що 06 травня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 191А на купівлю автотранспортних засобів, за яким остання отримала від позивача кредит на придбання автомобіля «Infiniti», модель FX 35 Premium 2007 року випуску в сумі 60537,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 8,88% річних, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 05 травня 2015 року.
В порушення умов договору та вимог статей 526, 527, 530 ЦК України, ОСОБА_1 взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконує, що призвело до утворення станом на 14 березня 2017 року заборгованості в сумі 88083,05 доларів США, з яких: 53163,84 доларів США - заборгованість за кредитом, 34919,21 доларів США - проценти за користування кредитом.
Оскільки розрахунок заборгованості по кредиту проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного кредитного договору, вказаний розрахунок приймається судом до уваги.
Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини третьої статті 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Пункт 1.3. «Положення про валютний контроль», затвердженого постановою Правління НБУ № 49 від 08 лютого 2000 року, визначає, що використання іноземної валюти як засобу платежу це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи викладене, виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати процентів у іноземній валюті не є використанням іноземної валюти як засобу платежу, а тому дія положень статей 192, 533 ЦК України на дані правовідносини банку та позичальника не поширюється.
При цьому суд звертає увагу на те, що чинне законодавство України не забороняє надання кредиту в іншій валюті, ніж валюта України.
Статтею 47 Закону «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати, зокрема, операції і з валютними цінностями.
ПАТ «Укрсоцбанк» має всі необхідні ліцензії, щоб здійснювати валютні операції відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07 грудня 2000 року та Декрету КМУ «По систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 року.
Статтями 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони у договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, з врахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, Цивільний кодекс України закріпив принцип свободи договору. Змістом договору є ті умови, на яких сторони погодились виконувати договір. Кредитний договір № 191А від 06 травня 2008 року укладено на суму 60537,00 доларів США. Пунктом 1.1.1. кредитного договору передбачено, що позичальник взяв на себе зобов'язання повертати заборгованість по кредиту у конкретні строки і саме в доларах США.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином. Належним виконанням зобов'язань з боку відповідача ОСОБА_1 є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме, поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в кредитному договорі. Крім того, згідно зі статтею 632 ЦК України, ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. В кредитному договорі № 191А від 06 травня 2008 року сторонами була узгоджена ціна договору саме в доларах США, а не іншій валюті.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (позики). Слід зазначити, що під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості в гривні, при тому, що право вимоги у ПАТ «Укрсоцбанк» враховується в іноземній валюті, може виникнути курсова різниця, оскільки курс долара США до гривні на дату ухвалення рішення суду може відрізнятися від курсу долара США до гривні на день виконання рішення суду (платежу), а тому банку не буде повернута така ж сума грошових коштів, яку позичальник отримав у власність.
Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений порядок звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті.
Крім того, як зазначено у статті 6 Декрету КМУ «Про систему валютного врегулювання та валютного контролю», фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також у національного оператора поштового зв'язку, який одержав ліцензію Національного банку України. Тобто, для відповідача немає ніяких перешкод у придбанні іноземної валюти.
Правлінням Національного банку України 29 грудня 2008 року було прийнято постанову № 469 «Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів», на підставі якої Національним банком запроваджено проведення аукціонів з цільового продажу іноземної валюти за гривні з метою задоволення потреб клієнтів банків резидентів - фізичних осіб, а також резидентів - фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (малий бізнес), які обумовлені необхідністю погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті. Тобто, Національним банком України, що є головним органом валютного регулювання та контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, визнається правомірність виконання позичальниками банків своїх зобов'язань за кредитними договорами в іноземній валюті.
Згідно наданих позивачем розрахунків, сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 191А від 06 травня 2008 року станом на 14 березня 2017 року становить 88083,05 доларів США. Суд визнає, що вказана заборгованість підлягає стягненню.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 Кодексу.
Згідно роз'яснень, даних у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Станом на 30 листопада 2017, враховуючи встановлений Національним банком України курс долара США до гривні (1 долар США = 2701,3930 гривні), заборгованість по наданому відповідачу кредиту становить 2379469,35 гривень (88083,05 х 2701,3930).
На пiдставi ст.ст. 509, 526, 527, 530, 526, 553, 610, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК Укpаїни, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215, 223, 224, 225, 226, 233, 292, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повнiстю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за кредитним договором № 191А від 06 травня 2008 року в сумі 88 083 (вісімдесят вісім тисяч вісімдесят три) долари США 05 центи, що по курсу НБУ станом на 30 листопада 2017 року становить 2379469 (два мільйони триста сімдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) гривень 35 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) судовий збір в розмірі 35 830 (тридцять п'ять тисяч вісімсот тридцять) грн. 80 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Рівненського
міського суду О.Я.Тимощук".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя