Справа № 569/19501/25
1-кп/569/2070/25
про продовженя запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
05 листопада 2025 року м. Рівне
Колегія суддів Рівненського міського суду Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_14 ,
обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження № 22025180000000054 про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263-1 КК України та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.
До початку судового засідання 04 листопада 2025 року прокурор ОСОБА_16 подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , яке підтримав у судовому засіданні з підстав, викладених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_12 в судовому засіданні підтримала позицію свого підзахисного.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
У відповідності до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, суд зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
В обґрунтування клопотання, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, спробі переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених в даному кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою, колегією суддів враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом не з'явлення за викликами до суду, незаконно впливатина потерпілих, свідків та інших обвинувачених, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, умисного тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, умисного особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, не має постійного джерела заробітку, не має стійких соціальних зв'язків, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може надалі продовжувати займатися злочинною діяльністю, буде переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених в даному кримінальному провадженні, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне не визначати обвинуваченому ОСОБА_11 розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 184, 197, 314-316 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора ОСОБА_17 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_11 задоволити.
Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 05 листопада 2025 року до 03 січня 2026 року, без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_18
Суддя ОСОБА_19
Суддя ОСОБА_20