Справа № 569/18361/25
1-кп/569/2020/25
04 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді ОСОБА_1 за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12024181010000330 від 07.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рівне, українки, громадянки України, одруженої, ФОП, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 149, ч. 1 ст. 317 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінального провадження № 12024181010000330 від 07.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 149, ч. 1 ст. 317 КК України.
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження щодо обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за фактичним місцем проживання у період доби з 23:00 год до 06:00 год без застосування електронних засобів контролю та просив продовжити щодо обвинуваченої обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися без дозволу суду із місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , потерпілою ОСОБА_8 ; докласти зусиль до пошуку роботи; здати на зберігання до Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну. В обгрунтування клопотання вказав, що ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілу; вчинити інше кримінальне правопорушення, не перестали існувати.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи міститься її заява про проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду даного кримінального провадження без її участі у зв'язку з тим, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, яких немає з ким залишити.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечили проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Однак пояснили суду, що в застосуванні обов'язку щодо докладення зусиль щодо пошуку роботи, потреба відпала, оскільки 04.11.2025 року ОСОБА_4 подала заяву про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради. Просили в цій частині клопотання прокурору відмовити. Крім того, просили суд визначити часові межі з 23:00 год по 06:00 год в покладеному на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язку не відлучатися без дозволу суду із місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор не заперечив проти заявлених стороною захисту уточнень при вирішенні судом заявленого ним клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання прокурора, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або зміну запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
В обґрунтування клопотання, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурор покликається на наявність ризиків, передбачених
п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить з того, що даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, для продовження застосування стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у виді домашнього арешту не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 149, ч. 1 ст. 317 КК України, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винною, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора в частині продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, де вона фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 23:00 год. до 06:00 год., строком на два місяці, до 02 січня 2026 року, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, під час оголошення повітряної тривоги, без застосування електронних засобів контролю з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися без дозволу суду із місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну.
Приймаючи до уваги прохання сторони захисту, яка не заперечувалася стороною обвинувачення, суд вважає, що в покладенні обов'язку, передбаченому п.7 ч. 5 ст. 194 КПК, відпала потреба, оскільки обвинувачена ОСОБА_4 зареєстрована ФОП. Також слід додатково визначити часові межі з 23:00 год до 06:00 год щодо покладеного на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язку не відлучатися без дозволу суду з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись статтями 22, 170, 174, 176-178, 179, 181, 194, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Продовжити щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло, де фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 23:00 год до 06:00 год, строком на два місяці, до 02 січня 2026 року, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, під час оголошення повітряної тривоги, без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися без дозволу суду із місця свого постійного проживання за адресою:
АДРЕСА_1 з 23:00 год до 06:00 год;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_8 та свідками
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 02 січня 2026 року.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на неї вище обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу національної поліції, з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Копію ухвали вручити учасникам судового процесу.
Повний текст ухвали виготовлений 05 листопада 2025 року.
Суддя ОСОБА_9