Справа №568/1455/25
Провадження №2/568/539/25
04 листопада 2025 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
суддя Сільман А.О.
секретар судового засідання Саган В.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи №568/1455/25
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 10.02.2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №826687927.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
31.12.2021 року сторони факторингу уклали додаткову угоду №32, якою продовжили строк дії договору до 31.12.2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 15157,38 грн.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 року до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 року, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15210,23 грн..
04.06.2025 р. між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників №б/н від 04.06.2025 року за договором факторингу від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15210,23 грн.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за кредитним договором №826687927 від 10.02.2022 року в сумі 15210,23 грн., з яких 15100 грн. тіло кредиту, 110,23 грн. відсотків; судовий збір в сумі 2 422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Ухвалою від 10.09.2025 р. позовну заяву прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позову просив розглянути справу без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Поштове повідомлення направлене за місцем реєстрації відповідача, повернулося на адресу суду з відміткою «не проживає».
Суд враховує, що помітки пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки; (Пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, Постанови ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).
На підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України, викликав відповідача до суду здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
За таких обставин, з урахуванням положень статті ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що 10.02.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з заявкою на отримання грошових коштів в кредит в сумі 15100 грн. строком 30 днів (а.с. 31).
10.02.2022 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №826687927, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 15100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 35-42).
Згідно з п.2.3 Договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 15100 грн. одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 12.03.2022 р.
Відповідно до п. 4.7 договору, кредитодавець в якості суб'єкта первинного фінансового моніторингу до укладення договору та встановлення ділових відносин, серед іншого, здійснив заходи належної перевірки особи позичальника, в тому числі позичальнику запропоновано здійснити ідентифікацію технічними засобами, що використовуються кредитодавцем. Верифікація позичальника здійснена шляхом отримання інформації про позичальника з офіційного та/або надійного джерела, а саме наступним способом: «спосіб верифікації - система BankID НБУ; дата отримання інформації - 10.02.2022 р.; ідентифікатор для перевірки сесії передачі інформації - 1b3cfc11-43d1-459f-909e-8dc9764994db.
За змістом п. 4.10.5 Договору, позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п.3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати».
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що кожен окремий транш за Договором надається позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена платіжна картка НОМЕР_1 .
Пунктом 7.1 та 7.2 Договору, визначено, що на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 12.03.2022 р., а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Пунктом 7.2.2 Договору, визначено, у разі якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.
Відповідно до п.7.3 Договору, проценти за договором сплачуються в наступному порядку:
- протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору (пп. 7.3.1);
- після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п.п. 7.3.2).
Пунктом 8.3 Договору, за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5 Договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 % річних, що на день укладення Договору становить 2,10% в день від суми залишку Кредиту, що знаходяться у позичальника за кожний день користування ним.
Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 % річних, що на день укладення становить 2,98% в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним (п. 8.4).
В матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №826687927 від 10.02.2022 р. (а.с.33).
На виконання умов договору, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало грошові кошти у розмірі 15100 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», платіжним дорученням №d5cb48bf-ca2e-46c1-823e-e7241e195bd4, яке наявне в матеріалах справи (а.с. 43, 44).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, утворилася заборгованість перед кредитором в сумі 15100 грн. тіло кредиту та 110,23 відсотків за користування кредитом.
28 листопада 2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с. 48-53).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.1.3. Договору, під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.5 Договору встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020 р., інші умови залишено без змін (а.с. 58).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року, Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції (а.с. 58).
31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року, інші умови залишено без змін (а.с. 54).
31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №31 до Договору факторингу №28/118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року (а.с. 55).
Додатковою угодою № 32 від 31.12.2023 р. строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року (а.с. 54).
Відповідно до реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №826687927 від 10.02.2022 р. на загальну суму 15157,38 грн. (а.с. 62).
Отже, відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, який хоча і було фактично укладено до укладання договору кредитної лінії №826687927 від 10.02.2022 року, однак виконання умов якого здійснювалось з урахуванням додаткових угод, укладених після виникнення спірних правовідносин.
30.10.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 30/1023-01 (а.с. 64-68).
Пунктом 2.1 Договору факторингу передбачено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3).
Згідно із реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №826687927 від 10 лютого 2022 року на загальну суму 15210,23 (а.с. 72).
04.05.2025 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід'ємною частиною Договору (а.с. 72-76).
Згідно із реєстру боржників до Договору факторингу №04/06/25-Ю, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №826687927 від 10.02.2022 року на загальну суму 15210,23 грн. (а.с. 77).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Згідно з ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір від 10.02.2022 р., паспорт споживчого кредиту, заявку підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразового ідентифікатора.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, і такі дії сторін відповідають приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 2 Закону України «Про електронну комерцію».
Матеріали справи в сукупності підтверджують факт виконання позикодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме: перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача, номер якої повідомив кредитодавцю сам відповідач.
Будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідачем суду не надав.
В матеріалах справи відсутні докази щодо належного виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу (ч. 1 ст. 10781 ЦК України).
Відповідно до долучених до справи договорів факторингу, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, визначили межі, зміст прав, які перейшли до нового кредитора, порядок передачі документів новому кредитору, що підтверджують права вимоги до боржника.
Вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на виконання кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу кредиті кошти в сумі 15100 грн..
Однак, в порушення норм чинного законодавства та умов договору, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15100 грн. тіла кредиту є обгрунтованою та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача відсотків, суд враховує наступне.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Пунктом 8.3 Договору, за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5 Договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 % річних, що на день укладення Договору становить 2,10% в день від суми залишку Кредиту, що знаходяться у позичальника за кожний день користування ним.
Умовами договору передбачено, що після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 % річних, що на день укладення становить 2,98% в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним (п. 8.4).
Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача по відсоткам складає 110,23 грн., яка нарахована: за період 10.02.2022 р. по 30.10.2023 р. за відсотковою ставкою 0,01% від суми кредиту за кожен день користування.
Здійснивши розрахунок відсотків, в межах погодженого сторонами строку кредитування та враховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 110,23 грн. відсотків за користування кредитом.
Враховуючи наведене, позовні вимоги слід задоволити в повному обсязі.
Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір слід покласти на відповідача.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). У даній категорії справ заявник повинен довести сам факт надання послуг, а не їх оплату.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Установлено, що в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн..
На підтвердження наданих послуг, представником позивача долучено: договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 р., додаткова угода №25770580200 до Договору, акт прийому-передачі наданих послуг, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність на представництво інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.06.2025 р. між Адвокатським бюро «Тараненко і партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» укладено договір про надання правової допомоги № 05/06/25-01 (а.с. 87-89).
Умовами договору передбачено, що клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1).
Відповідно до п 3.3 договору про надання правової допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги.
Відповідно до п.3.4 після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.
Додатком № 1 до Договору сторони узгодили вартість послуг.
Додатковою угодою № 25770580200 до Договору від 05.06.2025 р. передбачено, що клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань по справам про стягнення заборгованості, зокрема, до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 10.02.2022 р. (а.с.87).
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2025 року клієнту- ТОВ «Юніт Капітал» Адвокатським бюро «Тараненко і партнери» надані юридичні послуги: складання позовної заяви витрачено 2 год., вартість послуги 5000 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості витрачено 2 год., вартість послуги 1000 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, витрачено 1 год, вартість послуги 500 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором витрачено 1 год., вартість послуг 500 грн. (а.с. 86).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).
Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.
Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов'язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат в суді першої інстанції, судом встановлено, що зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката, які включають послуги: вивчення матеріалів справи та надання усної консультації стосовно складання позовної заяви, не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі, оскільки саме по собі вивчення матеріалів справи не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та охоплюються (є складовою) підготовкою та поданням позовної заяви, що заявлені як окремі послуги, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.
Крім того, суд зауважує, що саме лише вивчення матеріалів справи та надання усної консультації не потягло за собою будь-яких процесуальних дій адвоката, не відповідає критерію неминучості та реальності адвокатських витрат, а тому в задоволенні стягнення цих витрат, слід відмовити.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що адвокат звертався з адвокатськими запитами про витребування інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок боржника. В матеріалах справи відсутні належні докази та допустимими доказами, які підтверджують факт надсилання позивачем адвокатського запиту.
А відтак, вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в цій частині є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Суд вважає, що вартість адвокатських послуг за складання позову в сумі 5000 грн. є завищеною у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг, оскільки ця справа є незначної складності.
Крім того, судом відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про витребування інформації про зарахування кредитних коштів, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо належних доказів для встановлення обставин справи та ухвалення обгрунтованого рішення. А відтак, суд вважає, що подане клопотання про витребування доказів не є необхідною процесуальною дією.
Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в суді першої інстанції є неспівмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт та ціною позову.
З огляду на зазначене, врахувавши характер та обсяг виконаної адвокатським об'єднанням роботи, принципу співмірності і розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та виходячи з конкретних обставин справи, її складності та пропорційності розміру задоволених вимог, суд дійшов висновку про обгрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача 2500 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
Позов ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість в сумі 15210,23 грн., яка складається: 15100 грн. тіло кредиту, 110,23 грн. відсотків за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» 2422,40 грн. судового збору та 2500 грн. витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163)
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Повний текст складено 05.11.2025 р.
Суддя А.О. Сільман