Справа № 562/2481/25
"05" листопада 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі Бєлявській А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Здолбунів цивільну справу за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненської області, Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища,
31 липня 2025 року керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненської області, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, звернувся до суду з позовом та просить стягнути зОСОБА_1 на користь держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області, шкоду завдану водним живим ресурсам в сумі 11067 грн. та понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що26.08.2024 головним державним інспектором рибоохоронного патруля Мінічем Ю.Л. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії РВ № 177/413 за ч. 4 ст. 85 КУпАП. В подальшому, постановою Здолбунівського районного суду від 06.11.2024 у справі №562/3124/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень. Рішення набрало законної сили 19.11.2024. Згідно вказаної постанови, 26.08.2024 о 19:25 год., на водоймі поблизу с. П'ятигори Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 27, 63 Закону України «Про тваринний світ» та «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.09.2022 № 700, шляхом ручного збирання, здійснював вилов риби - карася сріблястого та коропа загальною вагою 6 кг, перевищивши дозволену добову норму вилову на 2,4 кг, а саме: карася сріблястого в кількості 7 (сім) штук, чим грубо порушив правила рибальства.
Водночас, згідно з розрахунком матеріальної шкоди № 16-2-9/672-24 від 09.09.2024, проведеним на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» від 29.09.2023 № 1042, своїми діями ОСОБА_1 заподіяв збитки рибним запасам України у розмірі 11067 гривень. В той же час, завдані державі збитки протягом тривалого часу відповідачем не відшкодовані.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 серпня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Прокурор Здолбунівської окружної прокуратури Макаренко О.Ю. не з'явилася, подала заяву якою, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи, просила розглянути справу без її участі.
Представники Здолбунівської міської ради Рівненської області, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного документу.
Відповідачка ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 26.08.2024 головним державним інспектором рибоохоронного патруля Мінічем Ю.Л. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії РВ № 177/413 за ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Згідно копії постанови Здолбунівського районного суду від 06.11.2024 у справі №562/3124/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень. Постанова набрала законної сили 19.11.2024.
Відповідно до вказаної постанови, 26.08.2024 о 19:25 год., на водоймі поблизу с. П'ятигори Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 27, 63 Закону України «Про тваринний світ» та «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.09.2022 № 700, шляхом ручного збирання, здійснював вилов риби - карася сріблястого та коропа загальною вагою 6 кг, перевищивши дозволену добову норму вилову на 2,4 кг, а саме: карася сріблястого в кількості 7 (сім) штук, чим грубо порушив правила рибальства.
Згідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Із долученого до матеріалів справи опису об'єктів лову (добування), вилучених у порушника за протоколом №177/413 від 26 серпня 2024 року слідує, що у порушника вилучено сім об'єктів добування, а саме карась сріблястий, вагою 2,40 кг.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 29.09.2023 №1042, Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області проведено розрахунок матеріальної шкоди, заподіяних рибному господарству, де зазначено, що відповідач заподіяв рибному господарству шкоду у розмірі 11067 гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», об'єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски тощо) знаходяться під охороною держави та належить до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Згідно з вимогами ст. 25 Закону України «Про тваринний світ», рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об'єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об'єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктів загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.
Охорона тваринного світу регламентована ст.ст. 36-37 Закону України «Про тваринний світ» та включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об'єктів тваринного світу. Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розроблення і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення екологічних систем, в яких перебуває і складовою частиною яких є тваринний світ. Одним із заходів забезпечення охорони тваринного світу, є встановлення правил та науково обґрунтованих норм охорони, раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного світу.
Частинами 1, 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до природних ресурсів загальнодержавного значення належать дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України «Про тваринний світ» і які перебувають у державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення.
Таким чином, у даному випадку встановлено факт протиправної поведінки відповідача, його вину, шкоду, завдану внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідковий зв'язок між діями та завданою шкодою.
Положенням про Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15.07.2016 № 229 (надалі Положення) передбачено, що Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області (Рівненський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства меліорації та рибного господарства України, діє у складі Держрибагентства, як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується, основним завданням, якого є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.
Відповідно до п. 4 Положення, Держрибагентство відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України, а також контролює діяльність територіальних органів Держрибагентства.
Пунктом 7 зазначеного Положення передбачено, що Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).
Зважаючи на викладене, чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною рибних запасів, у тому числі вживати заходи до відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби, однак ні Державним агентством меліорації та рибного господарства України, ні його територіальним органом - Управлінням державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області упродовж тривалого часу відповідних заходів не вжито, пропри очевидність допущеного відповідачем правопорушення.
Відповідно до п. 7.4. Положення, Рівненський рибоохоронний патруль має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Згідно повідомлення Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Рівненській області №2-3-9/411-25 від 21 травня 2025 року, яке адресовано Здолбунівській окружній прокуратурі слідує, що відповідачем, в результаті незаконного добування (збирання) цінних видів водних біоресурсів державі заподіяно шкоди в розмірі 11067,00 грн. 23 січня 2025 року Рівненським рибоохоронним патрулем відповідачу було направлено лист із пропозицією добровільного відшкодування збитків протягом 30 днів, проте лист відповідачем було проігноровано та відомості про сплату шкоди до управління не надходили. Проте, у зв'язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору, просили прокурора здійснити захист інтересів держави шляхом подання відповідного позову.
Крім того, як слідує із повідомлення Здолбунівської міської ради №1519/03-20/25 від 13 червня 2025 року, у міському бюджеті Здолбунівської міської ради відсутні надходження. А саме суми коштів в розмірі 11067 грн.
Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст. ст.167, 170 ЦК України, набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до пункту третього частини першої ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 19 липня 2018 року по справі №822/1169/17, суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Частинами 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
У правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У постанові Верховного Суду № 354\604\15-ц від 27 липня 2022 року висловлено правову позицію, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
В даному випадку необхідність захисту інтересів держави саме прокурором є обгрунтованим, а підстави його звернення до суду із позовом, від імені Здолбунівської міської ради Рівненської області, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм є запобігання настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу.
Постановою Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц встановлено, що законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦK України покладено на відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року у справі № 925/119/18 та від 22.07.2019 у справі № 909/374/18.
Згідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Судом встановлено, що в ході розгляду справи знайшло своє підтвердження те, що внаслідок порушення відповідачем правил рибальства, а саме здійснення вилову риби шляхом ручного збирання, ним заподіяно майнову шкоду у розмірі 11067 грн., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, оскільки при подачі позову позивачем було сплачено 2 422,40 грн. судового збору, то понесені ним судові витрати слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. 1166, ч. 4 ст. 1193 ЦК України, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ст. 2, 3-13, 19, 56, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненської області, Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Здолбуніської міської ради Рівненської області (отримувач коштів - УК у Рівненській обл/Здолб.міс.тг/24062100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38012494, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA738999980333179331000017517, код класифікації доходів бюджету - 24062100 «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності та іншої діяльності») шкоду, завдану водним живим ресурсам в сумі 11067 (одинадцять тисяч шістдесят сім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) витрати на сплату судового збору в сумі 2 422,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30/тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Керівник Здолбунівської окружної прокуратури, код ЄДРПОУ: 0291007725, м. Здолбунів Рівненської області, вул. Княгині Ольги, 36;
- Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 45А, м. Київ, код ЄДРПОУ: 37472282;
- Здолбунівська міська рада Рівненського району Рівненської області, вул. Грушевського, буд. 14, м. Здолбунів, Рівненська область, код ЄДРПОУ 05391130.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя: І.А. Чорний