Справа № 550/1279/25
Провадження № 3/550/505/25
04 листопада 2025 року селище Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління ДПС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Чутівським РВ УМВС України в Полтавській області 09.02.2000 року, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася -
26.09.2025 р. о 08:00 год. ОСОБА_1 при здійсненні торгівлі в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » що належить ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 не забезпечила проведення розрахункової операції через РРО при продажі підакцизних товарів із зазначенням коду УКТЗЕД для підакцизних товарів; та не забезпечила проведення розрахункової операції через РРО при продажі товарів із видачею розрахункового документа встановленої форми та змісту, чим порушила п. п. 1, 2, 11, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Наведені норми корелюються з положеннями, які з метою захисту прав людини визначені в міжнародно-правових документах (п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997) і вказують на зобов'язання держав-учасниць забезпечити у національному законодавстві кожному «право на справедливий судовий розгляд».
Відповідно до ст. 9 Конституції України, Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського Суду з прав людини (далі- ЄСПЛ) як джерело права.
Необхідною умовою реалізації права на захист є забезпечення основних його гарантій на усіх стадіях судочинства, оскільки випадки, коли особі, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи не було призначено захисника за умови його обов'язкової участі, або розгляд справи здійснювався за його відсутністю ставлять під сумнів питання належності та допустимості доказів, на яких ґрунтується рішення суду про притягнення такої особи до адміністративної відповідальності, та є порушенням «права на справедливий судовий розгляд» (п. 63 рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України», п. 52 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини» та пункти 9091 рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі «Яременко проти України», п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)
Забезпечення права на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, як основної засади судочинства, закріплено положенням ст. 268 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у судове засідання, призначене на 04.11.2025 не з'явилася, про час та день розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов'язковою.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.п.1, 2, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених суддею доказів:
- протоколом № 11492 про адміністративне правопорушення від 26.09.2025 року, згідно якого 26.09.2025 р. о 08:00 год. ОСОБА_1 при здійсненні торгівлі в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » що належить ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 не забезпечила проведення розрахункової операції через РРО при продажі підакцизних товарів із зазначенням коду УКТЗЕД для підакцизних товарів; та не забезпечила проведення розрахункової операції через РРО при продажі товарів із видачею розрахункового документа встановленої форми та змісту, чим порушила п. п. 1, 2, 11, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП. (в протоколі в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено: прошу справу розглядати без моєї участі»);
- актом (довідкою) перевірки від 26.09.2025 року;
- пояснюючого запискою головного державного ревізора - інспектора управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області.
Таким чином, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, є доведеною повністю.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП)
У відповідності до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи вищезазначене, з урахуванням особи правопорушниці і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого адміністративного правопорушення, ступеня вини особи, вважаю за необхідне, з метою виховання останньої та запобігання вчинення нею нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.
Суддя вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 155-1, 283, 284 КУпАП
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п'ять) грн (рахунок: UA138999980313060106000016704, одержувач: ГУК Полтавської області, код ЄДРПОУ: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: адміністративний штраф по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , Чутівський районний суд Полтавської області).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 170 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , Чутівський районний суд Полтавської області, код ЄДРПОУ 02886172).
Постанову може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. І. Михайлюк