Справа № 548/1991/25
Провадження № 2/548/920/25
04.11.2025 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Лідовець Т. М.,
за участю секретаря судового засідання - Манжос Т. В.,
розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (далі - ТОВ «Дебт Коллекшн») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтуванні позову представник позивача зазначив, що 24.01.2020 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3419507493/219195 про надання фінансового кредиту, що був укладений у електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідачу було надано кредит у сумі 2500 грн, строк кредиту 30 днів, відсоткова ставка 1,85% на добу, дата надання кредиту 24.01.2020. Свої зобов'язання за кредитним договором первісний кредитор виконав, натомість відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань.
31.05.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-31/05/21, згідно умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників, у тому числі право вимоги за кредитним договором № 3419507493/219195 від 24.01.2020.
03.06.2021 ТОВ «Сіті Фінанс Груп», відповідно до умов договору відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 3419507493/219195 від 24.01.2020 до ТОВ «ФК Дебт Коллекшн», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.05.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 8188,75 грн, яка включає прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 2500 грн та 5688,75 грн простроченої заборгованості за процентами.
ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» було вжито заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення досудової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором № 3419507493/219195 від 24.01.2020 на адресу реєстрації відповідача.
За наведених обставин позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором №3419507493/219195 від 24.01.2020 в розмірі 8188,75 грн, 2422,40 грн. судового збору та 10500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді Хорольського районного суду від 08.09.2025 за позовною заявою ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
18.09.2025 представником відповідача Павелком Р. С. надісланий відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача з огляду на відсутність належних доказів у справі заперечує факт перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, а тому просить відмовити у задоволенні позову; вказує на безпідставність нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку дії договору, клопотали про зменшення розміру судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, з 10500 до 500 грн.
23.09.2025 від представника позивача - адвоката Пархомчука С. В. надійшла до суду відповідь на відзив, за змістом якої позивач вважає відзив безпідставним, необґрунтованим, оскільки товариством надані суду усі належні докази, що підтверджують факти укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів ОСОБА_1 . Щодо розміру витрат на правничу допомогу ОСОБА_2 вказав на обґрунтованість заявленої вимоги з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката.
Представник позивача - адвокат Пархомчук С. В. у судове засідання не з'явився, просив проводити розгляд справи без його участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у заяві просили розглянути справу за їх відсутності.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши надані матеріали і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша стаття 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частина перша статті 13 ЦПК України).
Судом встановлені такі факти.
24.01.2020 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3419507493/219195 про надання фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, що був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Згідно з пунктами 1.1 - 1.4 Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 3419507493/219195 товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 2500 грн, зі строком 30 днів, зі встановленням процентної ставки за користування кредитом 675,25% річних (1,85% на добу); кредит надається у безготівковій формі на реквізити платіжної батьківської картки, вказаної клієнтом (а. с. 17).
У пункті 2.3 кредитного договору сторони передбачили, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту до повного погашення заборгованості за кредитом включно.
Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 кредитного договору договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання вимог кредитного договору ТОВ «Гоуфінгоу» здійснило перерахування коштів у сумі 2500 грн, на підтвердження чого товариство надало лист ТОВ «Платежі Онлайн» від 19.08.2025, вих. № 2025-ПО/217 (а. с. 29).
31.05.2022 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає (відступає) ТОВ «Сіті Фінанс Груп» за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Гоуфінгоу» і боржниками (а. с. 21).
Так, відповідно до Реєстру боржників від 31.05.2022 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 8188,75 грн, з яких: 2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5688,75 грн - сума заборгованості за відсотками (а. с. 11).
03.06.2021 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» уклало договір про відступлення права вимоги з ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» №1-03/06/202, згідно з яким відступив право вимоги за кредитним договором №3419507493/219195 від 24.01.2020 до ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн».
Відповідно до Реєстру боржників від 03.06.2021 ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8188,75 грн, з яких: 2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5688,75 грн - сума заборгованості за відсотками (а. с. 10).
Згідно із Випискою з особового рахунку за кредитним договором № 3419507493/219195 від 24.01.2020 в ОСОБА_1 існує заборгованість перед ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» за період з 24.01.2020 до 26.05.2025 у розмірі 8188,75 грн, з яких: 2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5688,75 грн - сума заборгованості за відсотками (а. с. 9).
27.05.2025 ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» надіслало ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов'язання за кредитним договором №3419507493/219195 від 24.01.2020 зі сплати суми заборгованості 8188,75 грн впродовж 30 днів (а. с. 8).
Відповідно до положень частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 638 та частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частинами першою та другою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина п'ята статті 11 Закону України«Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:
1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
2) електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом;
3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» виступає правонаступником кредитодавця ТОВ «Гоуфінгоу» (виконавцем послуги кредитування), а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не заперечують факт укладення кредитного договору №3419507493/219195 від 24.01.2020, тому відповідно до частини першої статі 82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню.
На підтвердження перерахування кредитних коштів первісним кредитором ОСОБА_1 позивач ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» надав лист ТОВ «Платежі Онлайн» від 19.08.2025, вих. № 2025-ПО/217, за змістом якого вказане товариство надає операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів. При здійсненні запиту на переказ коштів в параметрі Client Order ID (номер замовлення) містить у значенні параметр «-1», який свідчить про повторну ініціацію переказу. Перелік таких операцій вказаний у таблиці Додатку №1 за порядковими номерами: 2104,2105,2109,2110,2114,2115,2116,2118,2125,2126,2130,2132,2134,2138,2142,2143,2145,2147,2155,2158,2159,2170,2171,2174,2175,2183,2184. По масці платіжної картки НОМЕР_1 платіжної операції від 13.02.2020 та 14.02.2020 не ідентифіковано (а. с. 29). Однак, позичальником ОСОБА_1 при заповненні індивідуальної частини Договору про надання фінансового кредиту №3419507493/219195 від 24.01.2020 зазначені реквізити маски-картки НОМЕР_2 (а. с. 20). Інформації про підтвердження проведення перерахунку кредитних коштів на маску-картку НОМЕР_2 у листі не міститься.
Також позивачем долучено копію проведених операцій у формі таблиці про переказ коштів на платіжні банківські маски-картки із вказівкою про дату, суми, дані номерів масок-карток, зокрема виділено проведення переказу коштів за номером №1150 у таблиці на суму 2500 грн на маску-картку НОМЕР_2 (а. с. зворот 30). Суд додатково звертає увагу, що вказаний документ не містить жодних реквізитів, завдяки яким можна ідентифікувати суб'єкта його видачі, призначення документа та належно завірених підписів уповноважених осіб на його видачу. За наведеної інформації суд про приходить до висновку про визнання вказаного документу неналежним доказом у даній справі, а в сукупності із листом, виданим ТОВ «Платежі Онлайн» від 19.08.2025, вих. № 2025-ПО/217, як такими, що не підтверджують факт проведення перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №3419507493/219195 від 24.01.2020.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).
З огляду на встановлені обставини справи та на відсутність доказів виконання кредитного договору, а саме доказів перерахування суми, зазначеної у кредитному договорі на платіжну банківську карту ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ ФК «Дебт Коллекшн» щодо стягнення кредитної заборгованості до ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, то судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-268, 274 ЦПК України,
у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Дебт Коллекшн», місце знаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле буд. 12, код ЄДРПОУ 44243120;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Т. М. Лідовець