Справа № 548/1921/25
Провадження №2/548/881/25
03.11.2025 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді- Миркушіної Н.С.,
за участю секретаря судового засідання - Калініченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе за кредитним договором № 22032000119353 від 02.04.2019 року зобов'язання, а саме: у встановлений договором строк не повернув одержаний кредит.
В обґрунтування позову вказано, що 02.04.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22032000119353 від 02.04.2019 у відповідності до якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 23 600,00 грн. зі строком кредитування 12 місяців, кінцева дата повернення кредиту 02.04.2020 року, цільове призначення: споживчі потреби. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 2, 99 % від суми кредиту. Процентна ставка фіксована у розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0 % річних.
Після підписання кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором.
Відповідно до виписки по особистому рахунку відповідача, вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок боржника як це передбачено умовами кредитного договору.
Таким чином, АТ «Банк Кредит Дніпро» виконав всі передбаченні умови договору та надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі. Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання і у передбачений договором строк кредитні кошти банку не повернув.
15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу № 15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
На дату звернення позивача до суду борг за кредитним договором становить 37 005, 14 грн., яка складається із: 23 526, 50 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 5 716, 60 грн. - заборгованість за відсотками, 7 762, 04 грн. заборгованості за комісією.
Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до відповідача за кредитним договором.
Позивач вказав, що зобов'язання з приводу повернення кредитних коштів за кредитним договором відповідачем не виконано ні первісному кредитору, а ні новому, в зв'язку з чим наявна заборгованість за кредитним договором у зазначеному розмірі.
Крім того, позивач у відповідності до ст. 625 ЦК України нарахував на суму боргу інфляційні втрати у розмірі 832, 44 грн. та 3% річних у розмірі 137, 29 грн.
Просили стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 974, 87 грн., яка складається із: 23 526, 50 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 5 716, 60 грн. - заборгованість за відсотками, 7 762, 04 грн. заборгованості за комісією, інфляційні втрати у розмірі 832, 44 грн. та 3% річних у розмірі 137, 29 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 01.09.2025 року відкрито провадження по справі та призначено відкрите судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 02.10.2025 року відкрите судове засідання у справі відкладено.
У судове засідання представник ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений відповідно до ч. 11 ст.128 ЦПК України про дату, час і місце розгляду справи, відзиву не подав, а тому на підставі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого заперечень від позивача не надходило.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді цієї справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
02.04.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22032000119353 (а.с. 82).
Згідно з п. 1.2. договору банк надає клієнту грошові кошти (кредит) на наступних умовах: сума кредиту 23 600,00 грн. зі строком кредитування 12 місяців, кінцева дата повернення кредиту 02.04.2020 року, цільове призначення: споживчі потреби. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 2, 99 % від суми кредиту. Процентна ставка фіксована у розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0 % річних.
Відповідно до п. 1.4 кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта.
Пунктом 4 кредитного договору визначено графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором.
Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
АТ «Банк Дніпро» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав йому кредит в розмірі 23 600,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, що не спростовано відповідачем.
15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу № 15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
На дату звернення позивача до суду борг за кредитним договором становить 37 005, 14 грн., яка складається із: 23 526, 50 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 5 716, 60 грн. - заборгованість за відсотками, 7 762, 04 грн. заборгованості за комісією.
15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу № 15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 22032000119353 від 02.04.2019 року в сумі 37 005, 14 грн. (а.с. 59).
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1статті 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц зазначено: стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв'язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитних договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим кредитні договори, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами, а зобов'язання за ними, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договорів.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріалами справи підтверджено, що АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов'язань за кредитним договором № 22032000119353 від 02.04.2019.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Судом встановлено, що первісний кредитор АТ «Банк Кредит Дніпро» свої зобов'язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Відповідач, отримавши кредитні кошти, зобов'язання належним чином за договором не виконала, повернення грошових коштів відповідно до умов кредитного договору та графіку погашення заборгованості не здійснювала, в результаті чого виникла заборгованість.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій та з розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачем вбачається, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 22032000119353 від 02.04.2019 року у розмірі 37 005, 14 грн., яка складається із: 23 526, 50 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 5 716, 60 грн. - заборгованість за відсотками, 7 762, 04 грн. заборгованості за комісі, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (пункт 8.35).
Суд погоджується з розрахунком позивача відповідно до якого інфляційні втрати за період з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року становлять 832, 44 грн., розмір 3% за цей же період становить 137, 29 грн.
Відповідачем не надано до суду альтернативного розрахунку.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, на даний час заборгованість не погашена, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 37 005, 14 грн. та нараховані у відповідності до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 832, 44 грн. та 3% річних у розмірі 137, 29 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3 000, 00грн.
Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625,626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» (04112, Київ, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346) заборгованість за кредитним договором № 22032000119353 від 02.04.2019 року у розмірі 37 005, 14 грн., яка складається із: 23 526, 50 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 5 716, 60 грн. - заборгованість за відсотками, 7 762, 04 грн. заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс»(04112, Київ, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346) інфляційні втрати у розмірі 832, 44 грн. та 3% річних у розмірі 137, 29 грн.,
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс»(04112, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346) судовий збір в сумі 2 422, 40 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3 000, 00грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.
Повний текст судового рішення складено 05.11.2025 року.
Суддя: Н.С.Миркушіна