Справа № 548/2464/25
Провадження №6/548/21/25
04.11.2025 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Лідовець Т. М.,
з участю секретаря судового засідання - Манжос Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол подання начальника Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барановської Світлани Миколаївни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,
03 листопада 2025 року до Хорольського районного суду Полтавської області звернулась начальник Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барановської С. М. з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
Відповідно до частини четвертої статті 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Свої вимоги державний виконавець мотивує тим, що у неї на виконанні перебуває виконавче провадження № 69694122 з виконання виконавчого листа № 548/521/22, виданого 28.07.2022 Хорольським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області збитків заподіяних внаслідок злочину в розмірі 20553 грн.
Копію постанови та виклик державного виконавця боржнику направлено рекомендованим листом 19.08.2022, що підтверджується чеком Укрпошти про направлення поштового рекомендованого відправлення. Відправлення вручено боржнику 26.08.2022.
22.08.2022, 15.01.2024, 01.10.2024, 18.04.2025 винесено постанову про арешт коштів та направлено на виконання до банківських установ, кошти на рахунках відсутні.
Державний виконавець вказує, що у результаті вжитих заходів примусового виконання та виконавчих дій під час здійснення примусового виконання судового рішення встановлено відсутність в установах банку відкритих рахунків, транспортних засобів.
Державним виконавцем 09.03.2023, 07.06.2023, 08.09.2023, 23.01.2024, 24.07.2024, 03.10.2025 було здійснено виїзди за місцем проживання боржника з метою проведення перевірки майнового стану. На час проведення перевірки боржник та члени його сім'ї вдома відсутні. За поясненням сусідів боржник постійно перебуває на заробітках в Києві.
Майна, належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення для забезпечення виконання виконвчого документу, в резульататі вжитих державним виконавчем заходів, не виявлено.
На підставі вищевикладеного, зважаючи, що в добровільному порядку боржник зобов'язання, покладене на нього рішенням суду, не виконує, державний виконавець прохає тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання ним зобов'язань за рішенням суду.
Начальник Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Схіного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барановської С. М. не з'явилась, однак у поданні зазначила, що просить розгляд справи проводити без її участі, вимоги подання підтримує та просить задовольнити.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця перебуває виконавче провадження № 69694122 з виконання виконавчого листа № 548/521/22, виданого 28.07.2022 Хорольським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області збитків заподіяних внаслідок злочину в розмірі 20553 грн.
Відповідно до статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Згідно зі статтею 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо щодо нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
За змістом пункту 19 частини третьої статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець вправі у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до судової практики Європейського суду, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, №2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).
Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином.
Щодо пропорційності обмеження, встановленого у зв'язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).
Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).
Тобто, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов'язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за кордон України, державний виконавець обґрунтував звернення до суду тим, що у порядку примусового виконання проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішення суду, проте боржник ОСОБА_1 на виклики державного виконавця не з'являється, у добровільному порядку борг не сплачує, майна, на яке можливо звернути стягнення, приватним виконавцем не виявлено. Вжитими останнім заходами не вдалося виявити інші активи боржника, на які можливо звернути стягнення і відповідно виконати виконавчі документи в повному обсязі, а тому обставини, які склалися, вказують на те, що боржник свідомо намагається ухилитися від його виконання.
Отже, враховуючи суму заборгованості та поведінку боржника, що свідчить про його ухилення від виконання рішення суду, дане подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 на строк до виконання ним зобов'язань за виконавчим провадженням підлягає до задоволення.
Керуючись статтею 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», пунктом 19 частини третьої статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження», статтею 441 ЦПК України, суд
подання начальника Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барановської Світлани Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа задовольнити.
Тимчасово обмежити без вилучення паспорта громадянина України для виїзду - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: с. Тарасівка, Лубенського району Полтавської області) у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань покладених на нього, на підставі виконавчого листа №548/521/22 виданого 28.07.2022 Хорольським районним судом Полтавської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області заподіяних внаслідок вчинення кримінального правопорушення збитків в розмірі 20553 грн.
Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.
Копію ухвали направити до Хорольського районного відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для подальшого скерування до виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу до Полтавьского апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Т. М. Лідовець