Справа № 560/13440/25
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
05 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 від 09.07.2025 №ХС57328 із зазначенням у ній надбавки за особливості проходження служби та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідку про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням у ній відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби) та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір, задля вирішення якого позивач звернувся до суду, виник на стадії виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №560/3396/25, а тому не є самостійним предметом позову.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що питання, порушене в позовній заяві, має розглядатися в порядку ст.ст.382-383 КАС України.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
П.2 ч.1 ст.170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Таким спором відповідно до наведеної норми визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю тотожні за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду і є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Подібність справ і відносин визначається за такими основними критеріями: суб'єктним, об'єктним і змістовним. Необхідно враховувати суб'єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору); об'єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.
Верховний Суд у постанові від 05.12.2019 у справі №826/3678/16 вказав, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Аналіз вищезазначеного дає суду підстави для висновку, що для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.
Отже, кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб'єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення своїх прав. При цьому, таке право не є абсолютним. Так, у випадку встановлення судом наявності у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.4 ч.1 ст.170 КАС України.
Здійснюючи аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається та у справі №560/3396/25, колегія суддів вказує на таке.
Як вбачається із описової частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 0904.2025 у справі №560/3396/25 підставою для звернення ОСОБА_1 до суду слугувала незгода останнього щодо визначення ІНФОРМАЦІЯ_2 визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, оскільки на думку позивача такі складові грошового забезпечення мають розраховуватися відповідно до Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, з використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
В свою чергу, судом у рішенні у справі №560/3396/25 підтримано позицію ОСОБА_1 та зокрема зазначено, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно із Законами України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", та зростання розміру грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача з 01.01.2023 виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та задоволено частково позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії:
-визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в наданні та підготовці довідки Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2023;
-зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для перерахунку мені пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (встановлених законами України про державний бюджет України на відповідний рік) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704 з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за аналогічною посадою, яку займала на час звільнення із служби, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
В задоволенні позовних вимог відмовлено.
Таким чином, зі змісту вищезазначеного судового рішення можна зробити висновок, що в спірних правовідносинах у справі №560/3396/25 рішенням Кабінету Міністрів України є лише Постанова №704, п.4 якої установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на календарний рік. А підставою для звернення позивачем до відповідача з заявою про видачу оновленої довідки, слугувала зміна посадового окладу та окладу за військовими (спеціальним) званням. Питання ж щодо зазначення у довідці відомості про розміри інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, помножені на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, судом не розглядалося.
В подальшому, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом що стосується саме надбавки за особливості проходження служби та премії, яка на переконання останнього має бути вказана у довідці про перерахунок пенсії, у розмірі визначеному і з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року.
Також, колегією суддів із відомостей ЄДРСР з'ясовано, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі №560/3396/25 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі №560/3396/25, протягом 30 днів з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвалою від 16 вересня 2025 року звіт прийнято.
Однак, інформація про те, які дії вчинені ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення у справі №560/3396/25, а саме, з якого розміру прожиткового мінімуму здійснювався розрахунок додаткових складових, вказаних у оновленій довідці, судом першої інстанції не досліджувалася .
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, а тому оскаржувану ухвалу суду не можна визнати такою, що відповідає вимогам ст.242 КАС України.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 320 КАС України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 170, 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329, 382, 383 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.