Справа № 640/39739/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Семененко М.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
28 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Оксененка О.М.,
при секретарі Литвин С.В.
за участю:
представників позивача: Причепи Т.В., Хахуди О.В.,
представника відповідача: Слуговиної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текхостинг» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКХОСТИНГ» (далі по тексту - ТОВ «ТЕКХОСТИНГ») про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКХОСТИНГ» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 118 453,11 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - ГУ ДПС у м. Києві) подано апеляційну скаргу.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з'явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення - змінити, виходячи з наступного.
Згідно із п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.06.2025, через підсистему «Електронний суд», від представника позивача адвоката Причепи Т.В. надійшла про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 118 453,11 грн. (далі по тексту - заява, Т.3 а.с.62-68).
У свою чергу, 23.06.2025 року, через підсистему «Електронний суд», від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній заперечував проти задоволення вказаної заяви, в обґрунтування чого зазначено, що розмір судових витрат на правничу допомогу є неспівмірним витраченому адвокатом часу.
Приймаючи рішення про задоволення вищезазначеної заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції в цій частині, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, проте, вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, в частині розміру судових витрат на правничу допомогу, з огляду на наступне.
Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як зазначив представник позивача, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, ТОВ «ТЕКХОСТИНГ» понесено витрати на професійну правову допомогу в розмірі 118 453,11 грн.
За змістом частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, висловленої у постанові від 15 травня 2018 року по справі №821/1594/17, належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких конкретизовано справу, по якій таку допомогу надано.
Так, в матеріалах справи містяться наступні копії доказів, а саме:
- Договір про надання правової допомоги №28122021 від 28.12.2021 (далі - Договір №28122021 від 28.12.2021), відповідно до якого адвокат Причепа Тетяна Вікторівна (далі - Адвокат) бере на себе зобов'язання особисто надати правову допомогу ТОВ «ТЕКХОСТИНГ» (далі - Клієнт) з метою захисту інтересів Клієнта, вироблення правової позиції і представництва інтересів клієнта щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 16.07.2021 №00535500701 та №00535510701, прийнятого ГУ ДПС у м. Києві та результатів документальної планової виїзної податкової перевірки за результатами якої складено Акт від 14.06.2021 №46533/Ж5/26-15-07-01-06/41309272. Відповідно до п. 4 Договору №28122021 від 28.12.2021 за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар, розмір і порядок оплати якого погоджується сторонами у Додатку №1 до цього Договору.
- Додаток №1 до Договору №28122021 від 28.12.2021, в якому зазначено, що відповідно до п. 4 Договору №28122021 від 28.12.2021 сторони погодили, що гонорар Адвоката за представлення інтересів Клієнта у суді першої інстанції складає суму у гривні, яка еквівалентна 4350,00 доларам США, та за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до долару США - станом на день укладення цього Додатку складає 118 453,11 грн.
- Рахунок на оплату 1/28122021 від 28.12.2021, гонорар адвоката щодо надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №28122021 від 28.12.2021 (п. 1 Додатку №1 до Договору №28122021 від 28.12.2021) на суму 118 453,11 грн.
- Звіт про надання правової допомоги за період з 28.12.2021 по 09.06.2025 відповідно до Договору №28122021 від 28.12.2021 підготовлено адвокатом Причепою Т.В. про наступне:
1) Відповідно до умов Договору №28122021 від 28.12.2021 та Додатку №1 гонорар Адвоката за представлення інтересів Клієнта у суді першої інстанції складає суму у гривні, яка еквівалента 4350,00 доларам США (чотири тисячі триста п'ятдесят доларів США 00 центів) та за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до долару США - 27,2306 грн. за 1 долар США станом на день укладення цього Додатку складає 118 453,11 грн. (сто вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят три гривні 11 коп.) Гонорар Адвоката підлягає оплаті у безготівковій формі протягом 10 (десяти) робочих днів з дати виставлення рахунку, відповідно до офіційного курсу НБУ гривні до долару США станом на день виставлення рахунку Адвоката, що міститиме банківські реквізити.
2) Відповідно до рахунку на оплату № 1/28122021 від 28.12.2021 року та на підставі п. 4 Додатку Адвокатом було отримано гонорар за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до долару США - 27, 2306 грн. за 1 долар США станом на 28.12.2021 року у сумі 118 453,11 грн. (сто вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят три гривні 11 коп.) та еквівалентно 4350,00 (чотири тисячі триста п'ятдесят) доларам США.
3) Перелік завдань, виконаних Адвокатом, у процесі надання правової допомоги Клієнту у справі № 640/39739/21 на виконання Договору №28122021 від 28.12.2021 та їх детальний опис: підготовка позовної заяви до адміністративного суду, кількість витраченого часу - 24,50 год.; вивчення відзиву на позовну заяву, поданого відповідачем, та підготовка відповіді на відзив, кількість витраченого часу - 13,75 год.; підготовка клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, кількість витраченого часу - 2,00 год.; моніторинг призначення справи у Київському окружного адміністративного суді, кількість витраченого часу - 3,00 год.; підготовка клопотання про пришвидшення розгляду справи, кількість витраченого часу - 0,5 год.; подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, кількість витраченого часу - 0,5 год.; підготовка до підготовчого судового засідання та засідань по суті справи, кількість витраченого часу - 6,00 год.; аналіз судової практики з метою підготовки клопотань та письмових пояснень по справі №640/39739/21, кількість витраченого часу - 3,50 год.; вивчення додаткових пояснень та викладеної позиції сторони відповідача, кількість витраченого часу - 1,5 год.; підготовка та подання клопотань про долучення доказів до матеріалів справи та надання письмових пояснень по суті справи від 20.05.2025 та від 04.06.2025, кількість витраченого часу - 6,00 год.; участь у судових засіданнях у Запорізькому окружному адміністративному суді у якості представника Позивача (Клієнта) 21.04.2025 року, 14.05.2025 року, 21.05.2025 року та 09.06.2025 року по справі №640/39739/21, кількість витраченого часу - 4,50 год.; підготовка Звіту про надання правової допомоги за період з 20 березня 2025 року по 09 червня 2025 року, кількість витраченого часу - 1,00 год. Загальна кількість витраченого часу: 66,75 год.
- Платіжне доручення №22012718 від 27.01.2022, відповідно до якого ТОВ “ТЕКХОСТИНГ» сплатило на користь адвоката Причепи Т.В. кошти в сумі 118 453,11 грн, призначення платежу: Оплата за послуги згідно рах. №128122021 від 28.12.2021 без ПДВ (т.2 а.с.135).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Дослідивши матеріали справи та вказані вимоги ТОВ «ТЕКХОСТИНГ» щодо стягнення на користь позивача судових витрат, а саме: витрат на професійну правову допомогу в розмірі 118 453,11 грн., які задоволено судом першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вони є неспівмірними та підлягають частковому задоволенню.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).
Отже, у даному випадку, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відшкодування витрат на професійну правову допомогу на користь ТОВ «ТЕКХОСТИНГ» має відбуватися шляхом стягнення з ГУ ДПС у м. Києві, як є суб'єкта владних повноважень, в розмірі 30 000, 00 грн., що є співмірним наданій правовій допомозі та складністю даної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції, яке є невід'ємною частиною рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року, підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити частково.
Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року змінити.
Викласти абзац 2 резолютивної частини додаткового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року наступним чином:
«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текхостинг» (ЄДРПОУ 41309272) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000, 00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.)».
В іншій частині додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
О.М. Оксененко
Повний текст виготовлено 05.11.2025 року