Справа № 620/7745/25
про залишення апеляційної скарги без руху
05 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року повернуто позовну заяву.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали осба має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу - протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржувану ухвалу постановлено 03 вересня 2025 року, а апеляційну скаргу представником апелянтом було надіслано до Електронного суду лише 31 жовттня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
У апеляційній скарзі представник позивача зазначає, що позивач неодноразово проходив медичний огляд. 04.09.2025 адвокат повідомив позивача, що ухвалою суду від 03.09.2025 було повернуто його позовну заяву. Позивач не зміг належним чином оцінити важливість оскарження даного рішення у доволі стислі строки і пропустив їх. 07.10.2025 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, після чого він почав займатися покращенням стану здоров'я та зокрема оформленням посвідчень та пільг, а також звернувся до адвоката для оскарження ухвали суду від 03.09.2025. Представник зазначив, що скарги на здоров'я та погіршення самопочуття, проведення медичних досліджень стану здоров'я позивача у закладах охорони здоров'я проходження оглядів та процес продовження позивачу ІІІ групи інвалідності унеможливлював вчасне звернення останнього до суду апеляційної інстанції.
До клопотання представник долучив звіт про проведення добового моніторування електричної активності серця від 02.09.2025, консультаційний висновок спеціаліста від 04.09.2025, Протокол Доплер ЕХО-кардіографії від 29.08.2025.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває ст. 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Розглянувши подані представником позивача клопотання та копії документів суд зазначає, що вказані документи підтверджують факт проходження медичного обстеження у період до 04.09.2025.
В клопотанні представник позивача зазначив, що 04.09.2025 повідомив позивача, що ухвалою суду від 03.09.2025 було повернуто його позовну заяву.
До клопотання не долучено жодних доказів, які підтверджували, що у період з 04.09.2025 по 31.10.2025 (день подання апеляційної скарги) позивач проходив процедури з відновлення здоров'я чи лікування.
Суд звертає увагу апелянта саме на необхідності надання до суду обгрунтованих пояснень та доказів поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою в період з дня ухвалення оскаржуваної ухвали суду (03.09.2025) по день подання апеляційної скарги (31.10.2025).
Оскільки вказані апелянтом підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 325 КАС України, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Недоліки можуть бути усунуті шляхом надання обгрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних пістав пропуску строку на апеляційне оскарження та наданням відповідних доказів.. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Є.В. Чаку