П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6881/25
Перша інстанція: суддя Караван Р.В.,
повний текст судового рішення
складено 25.06.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурії О. В.
суддів - Вербицької Н. В.
Кравченка К. В.
розглянувши, в порядку письмового провадження, адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Кияшка Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі за позовом адвоката Кияшка Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
У березні 2025 року адвокат Кияшко О. О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУПФУ в Херсонській області), в якому, з урахуванням уточнень (а.с.51-79), просив:
- визнати протиправними дії щодо прийняття рішення №213050002475 від 06.02.2025 про відмову у здійснені перерахунку з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно заяви від 15.07.2024 та довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.07.2024 №12-23/104/2024, виданої Херсонським апеляційним судом на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/7301/24 від 11.06.2024;
- скасувати рішення №213050002475 від 06.02.2025 про відмову у здійснені перерахунку з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно заяви від 15.07.2024;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024 згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.07.2024 №12-23/104/2024, виданої Херсонським апеляційним судом;
- зобов'язати здійснити виплату заборгованості різниці недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з часу подання заяви (15.07.2024) по час набуття чинності зазначеного рішення з урахуванням фактично виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги адвокат зазначив, що, на підставі судового рішення, Херсонським апеляційним судом видано довідку за № 12-23/104/24 від 12.07.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024.
07.10.2024 рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/23693/24 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.07.2024 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.07.2024 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та прийняти обґрунтоване рішення.
Виконуючи дане рішення суду в частині повторного розгляду заяви від 15.07.2024, відповідач прийняв рішення №213050002475 від 06.02.2025 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з підстав того, що розмір посадового окладу має бути визначений з розрахунку 2102 грн, а не 3028 грн як визначено у довідці №12-23/104/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 12.07.2024.
Адвокат вважає дане рішення пенсійного органу протиправним та таким, що суперечить положенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402).
У відзиві на позовну заяву відповідач указує на те, що, відповідно до положень статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди суддів встановлюється законом про судоустрій.
Суб'єкт владних повноважень зазначає, що Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме: встановлення розміру винагороди законом про судоустрій. Указує, що положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 рік установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня у розмірі для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні. Вважає, що оскільки підвищення суддівської винагороди судді не відбулося, правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, керуючись постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №240/9028/25, указав, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Вказаний правовий висновок мотивований тим, що безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Суд першої інстанції також вважав необхідним доповнити вказаний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду такими доводами.
Так, на переконання суду першої інстанції, відповідні приписи Законів України «Про Державний бюджет України» на 2022-2025 роки, яким визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн. викликані об'єктивними обставинами, а саме: початком повномасштабного вторгнення російської федерації до України.
Тобто, на думку суду, можна обґрунтовано стверджувати, що наявних в державі фінансових ресурсів у вказаний період було достатньо для виплати заробітної плати працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами та винагород суддям, що фінансуються з державного бюджету виключно у розмірі 2102,00 грн.
Суд указує, що держава в умовах воєнного стану продовжує виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді розраховане виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого станом на 2021 рік (2102,00 грн).
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Кияшко О. О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, а також вважаючи рішення незаконним та таким, що протирічить вимогам Конституції України, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Мотиви апеляційної скарги полягають у такому.
Так, по-перше, скаржник звертає увагу на абз. 5 п.16 рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 року № 2- р/2020, де зазначено, що: «Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності».
По-друге, адвокат звертає увагу на рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/7301/24 від 11.06.2024, яке набрало законної сили та на підставі якого Херсонським апеляційним судом позивачу видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.07.2024 №12-23/104/2024.
Цим судовим рішенням установлено, що суддівську винагороду у 2024 році має бути обчислено із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року, тобто 3028,00 грн, на підставі статті 130 Конституції України та статті 135 Закону № 1402. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Також адвокат заявив, що його довіритель в суді апеляційної інстанції поніс витрати на правову допомогу на загальну суму 13 000 грн, що підтверджується доказами, наданими до апеляційної скарги.
У зв'язку з цим, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати щодо сплати судового збору та витрати на правову допомогу.
ГУ ПФУ в Херсонській області, скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою та безпідставною, а тому просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви відзиву відтворюють позицію суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апеляційні скарги подані на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 з 29.03.2018 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402.
На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі № 420/7301/24, Херсонським апеляційним судом видано довідку за № 12-23/104/24 від 12.07.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024.
15.07.2024 позивач засобами поштового зв'язку скерував до ГУ ПФУ в Херсонській області заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду №12-23/104/2024 від 12.07.2024. Згідно трекінгу поштового відправлення №6508800001426 заяву вручено отримувачу 17.07.2024.
Листом ГУ ПФУ від 14.08.2024 №7022-6173/К-02/8-2100/24 повідомлено, що заявником не дотримано порядок звернення щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання згідно із вимогами Порядку №3-1, тому заява розглядалась відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Відповідачем запропоновано заявнику звернутися із заявою до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, або через вебпортал, або Портал Дія з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Однак, пенсійним органом не здійснено жодних дій щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці на підставі виданої позивачу довідки.
Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №420/23693/24, яке набрало законної сили 20.01.2025, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.07.2024 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.07.2024 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та прийняти обґрунтоване рішення.
На виконання даного судового рішення, ГУ ПФУ в Херсонській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 15.07.2024 та за наслідками її розгляду прийняло рішення № 213050002475 від 06.02.2025 про розгляд заяви від 15.07.2024 на виконання рішення суду.
Згідно вказаного рішення вирішено відмовити в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.07.2024 №12-23/104/2024, виданої Херсонським апеляційним судом.
Вказане рішення зокрема мотивовано тим, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить - 2102,00 грн.
Таким чином, після 2020 року у суддів, які працюють на відповідних посадах, базовий розмір прожиткового мінімуму, з якого визначаються посадовий оклад судді не змінювався і залишився на рівні 2102,00 грн.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів дійшла таких висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, спірним питанням у межах даної справи є право позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вже виданої довідки від 12.07.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024.
Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів керується наступним.
Відповідно до положень частин 3, 4 статті 142 Закону №1402, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 12.03.2008 № 3-1 (надалі - Порядок № 3-1).
Положеннями розділу ІV вказаного Порядку встановлено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).
Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).
На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.
Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
З аналізу наведених норм вбачається, що чинним законодавством встановлено що перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання судді проводиться, або:
- у загальному порядку, на підставі загальних списків, що надходить до органів Пенсійного фонду України від Конституційного Суду України, Верховного Суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Вищого антикорупційного суду - щодо суддів цих судів, Державної судової адміністрації України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації;
- у індивідуальному порядку, на підставі поданої суддею у відставці заяви та доданих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення позивача до пенсійного органу слугувало отримання від Херсонського апеляційного суду оновленої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №12-23/104/2024 від 12.07.2024.
При цьому, слід указати, що така довідка видана Херсонським апеляційним судом на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/7301/24 від 11.06.2024.
Відмовляючи у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання відповідач посилався на обставину, що не була визначена позивачем в якості підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Зокрема, зазначено про відсутність підстав для здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, законодавством не змінено.
Водночас, положеннями пункту 6 розділу IV Порядку №3-1 чітко визначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
У даному випадку, Херсонський апеляційний суд є єдиним уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями щодо визначення складових довідки про суддівську винагороду для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому вказані повноваження не входять до компетенції пенсійного органу.
З урахуванням вищезазначених положень Порядку №3-1, отримавши відповідну довідку від уповноваженого органу, пенсійний орган не має права перебирати на себе його дискреційні повноваження та самостійно визначати відповідні складові суддівської винагороди.
Колегія суддів звертає увагу, що предметом даного спору є не наявність підстав для перерахунку у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму за час перебування судді у відставці, а саме перерахунок на підставі оновленої довідки, виданої уповноваженим органом.
Відтак, питання який саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, слід враховувати при визначенні щомісячного грошового утримання судді у відставці, що враховується для перерахунку не є предметом розгляду даного спору, оскільки звернення позивача стосувалось виключно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку із отриманням оновленої довідки.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції щодо необхідності застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 грн, оскільки таке визначення не належить до компетенції пенсійного органу.
Також слід надати оцінку доводам суду першої інстанції щодо правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, які, на думку суду першої інстанції, є релевантними до спірних правовідносин.
Колегія суддів, проаналізувавши вказану постанову Великої Палати Верховного Суду, установила таке.
Так, предметом спору, який розглядала Велика Палата Верховного Суду, було визнання протиправними дії Вищого адміністративного суду України щодо проведення неповного розрахунку при звільненні та виключенні зі штату суду судді, який полягає у виплаті за період з 27 грудня 2023 року до 8 лютого 2024 року суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв'язку з відставкою, обчислених без застосування базового посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду, а також без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2 684 грн та абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3 028 грн, а також стягнення з Верховного Суду на користь позивача недоотримані суми суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв'язку з відставкою у загальному розмірі 1 305 472 грн 14 коп. з утриманням із цієї суми податків та обов'язкових платежів.
Водночас, предметом спору у даній справі за позовом ОСОБА_1 є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вже виданої довідки Херсонського апеляційного суду про суддівську винагороду.
Отже, колегія суддів вважає, що указана постанова Великої Палати Верховного Суду не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки Велика Палата виходила з інших обставин справи ніж ті, які установлені у даній справі за позовом ОСОБА_1 .
Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи дану справу, неправильно застосував норми матеріального права, що виразилось у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню.
У зв'язку з цим, наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Колегія суддів зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку №11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м'якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.
По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов'язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Щодо розподілу судових витрат, слід указати таке.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як свідчать обставини справи, позивач сплатив судовий збір за подання позову та апеляційної скарги на загальну суму 2422,40 грн, що підтверджується відповідними квитанціями, які містяться в матеріалах справи.
Тому, колегія суддів вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонській області слід стягнути на користь позивача суму судового збору за подання позову та апеляційної скарги - 2422,40 грн.
Вирішуючи, заявлене адвокатом Кияшко О. О. клопотання про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн, колегія суддів керується наступним.
За правилами статті 322 КАС України суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги вирішує питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Так, обставини справи свідчать, що інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Кияшко О. О. на підставі Договору про надання правової допомоги від 18.01.2024.
Згідно акту виконаних робіт від 03.07.2025 адвокат Кияшко О. О. та ОСОБА_1 (замовник) уклали даний акт до договору про надання правової допомоги від 18.01.2024 про наступне: замовник підтверджує, що адвокатом Кияшко О. О. - виконавцем надані наступні послуги у справі №420/6881/25:
- пошук у реєстрі судових рішень інформації щодо судової практики у справах стосовно протиправними дії та бездіяльності , застосування ч.4 ст. КАС, практика ВС станом на червень 2025 року - 1 година, вартість - 1000 грн одна година, усього 1000,00 грн;
- аналіз правової позиції зазначеної судом першої інстанції у справі №420/6881/25, підготовка, формування матеріалів справи та подання апеляційної скарги через додаток «Електронний суд» 4 години, 3000 грн за годину, усього - 12000 грн.
Усього: 13000 грн.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.
Колегія суддів акцентує увагу на прецедентній практиці ЄСПЛ (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74), відповідно до якої відшкодування судових витрат передбачає встановлення їх реальності, необхідності і, більше того, розумності їх розміру.
Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, з аналізу викладених вище правових норм вбачається, що суд, приймаючи рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, повинен орієнтуватись на співмірність таких витрат та їх реальну вартість.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 520/15410/23 від 08 травня 2025 року.
Оцінюючи наведені адвокатом відомості про вартість його послуг, колегія суддів вважає завищеним заявлений розмір 13 000 грн.
На думку колегії суддів, пошук у реєстрі судових рішень інформації щодо судової практики Верховного Суду відбувався під час звернення адвоката до суду першої інстанції з позовом та така практика у нього вже була наявна на момент ухвалення рішення судом першої інстанції.
Що стосується аналізу правової позиції, зазначеної судом першої інстанції у справі №420/6881/25, підготовка, формування матеріалів справи та подання апеляційної скарги через додаток «Електронний суд», то, на думку колегії суддів, це все охоплюється підготовкою апеляційної скарги. Більш того, зміст апеляційної скарги частково відтворює зміст позовної заяви.
Таким чином, оцінюючи співмірність заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що корелюється з прецедентною практикою ЄСПЛ, враховуючи критерій необхідності отримання правової допомоги, складності даної справи, її значення для сторін, колегія суддів вважає за доцільне зменшити заявлену до відшкодування позивачем суму до 5 000 грн.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції належить скасувати, ухваливши у справі нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що виразилось у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись статтями 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу адвоката Кияшка Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позов адвоката Кияшка Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо прийняття рішення №213050002475 від 06.02.2025 про відмову у здійснені перерахунку з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно заяви від 15.07.2024 та довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.07.2024 №12-23/104/2024, виданої Херсонським апеляційним судом на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/7301/24 від 11.06.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №213050002475 від 06.02.2025 про відмову ОСОБА_1 у здійснені перерахунку з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 15.07.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.07.2024 №12-23/104/2024, виданої Херсонським апеляційним судом.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 виплату заборгованості різниці недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з часу подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (15.07.2024) по дату набрання постановою суду апеляційної інстанції законної сили, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код за ЄДРПОУ - 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код за ЄДРПОУ - 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко