П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/39384/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Бойка А.В., суддів Єщенка О.В., Шевчук О.А., розглянувши клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025р. було повернуто апелянту через не усунення недоліків апеляційної скарги.
Електронний примірник ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025р. було отримано Головним управлінням ДПС в Одеській області у підсистемі “Електронний суд» 12.05.2025р. о 19:39 год.
15.10.2025р. Головне управління ДПС в Одеській області засобами підсистеми “Електронний суд» повторно подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2025р. у справі №420/39384/24. Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025р. визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2025р. у справі №420/39384/24, зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2025р. у справі №420/39384/24 із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надання доказів у їх підтвердження.
Роз'яснено апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду, Головне управління ДПС в Одеській області подало до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2025р. у справі №420/39384/24.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Головне управління ДПС в Одеській області посилалось на те, що невиконання вимог ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху відбулось не з вини контролюючого органу. Апелянт зазначив, що відповідні обставини спричинені досить обмеженим фінансуванням державних органів, тому оскільки відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, відповідач обмежений у своєчасній реалізації щодо сплати судового збору.
З огляду на зазначене апелянт просив визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2025р. у справі №420/39384/24 поважними та поновити Головному управлінню ДПС в Одеській області пропущений строк для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів доходить наступного:
Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Стаття 44 КАС України передбачає обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене 18 березня 2025 року в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.
Вперше апеляційну скаргу подано відповідачем з дотриманням вимог ст. 295 КАС України. Водночас, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025р. апеляційну скаргу було повернуто апелянту через не усунення недоліків апеляційної скарги.
Електронний примірник ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025р. було отримано Головним управлінням ДПС в Одеській області у підсистемі “Електронний суд» 12.05.2025р. о 19:39 год.
З урахуванням ч.6 ст.251 КАС України, вважається, що примірник ухвали отримано Головним управлінням ДПС в Одеській області 13.05.2025р.
З повторною апеляційною скаргою Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду апеляційної інстанції лише 15.10.2025р., тобто по спливу п'яти місяців після повернення первинно поданої апеляційної скарги.
Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.
Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, однак, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропущення строку. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, характер його процесуальної поведінки щодо виконання своїх обов'язків тощо.
Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа №280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа №400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа №280/4951/19) тощо.
У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Порушуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник апелянта посилався на тривалу відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору.
Однак, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 року у справі №640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06 серпня 2021 року у справі №640/5229/19, від 27 травня 2021 року у справі №540/493/19, від 10 червня 2021 року у справі №320/2061/20.
Право відповідача на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі №380/17601/21.
Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, висловлено правову позицію, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Крім того, відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Отже, повернення попередніх апеляційних скарг не позбавляє учасника спору права повторного звернення до апеляційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
При належному добросовісному відношенні апелянт не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в найкоротший строк після отримання ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, проте таким правом не скористався.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
У справі, яка розглядається, Головне управління ДПС в Одеській області при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилалось лише на те, що строк апеляційного оскарження та строк, встановлений апеляційним судом для усунення недоліків первісної скарги, було пропущено у зв'язку з затримкою фінансування. При цьому, скаржник не посилався на існування інших причин пропуску такого строку.
В даному випадку відповідач вдруге з апеляційною скаргою звернувся до суду апеляційної інстанції більше ніж через п'ять місяців після повернення первинно поданої апеляційної скарги, про що йому було достеменно відомо, перевищивши встановлений ст. 295 КАС України тридцятиденний строк звернення з апеляційною скаргою, тобто допустив невиправдане зволікання у реалізації свого права на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у постанові від 03.11.2022р. у справі №560/15534/21, згідно з яким строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, не зупиняється у зв'язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
Колегія суддів у вищевказаній постанові вважала за доцільне звернути увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
У цій же постанові Верховний Суд визнав слушними висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів стосовно того, що строк було пропущено з поважних причин через відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №804/2979/17 від 15.05.2018р. та №822/276/17 від 07.06.2018р.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Колегія суддів зазначає, що обставини, пов'язані з фінансуванням державної установи не можуть слугувати підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Таким чином, апелянтом не наведено обставини, які б дійсно підтверджували наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на допущення апелянтом необґрунтованого зволікання з поданням другої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними наведених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2025р.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Оскільки, наведені апелянтом доводи у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є не поважними, підстави для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 295, 296, 299, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Визнати не поважними причини пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі №420/39384/24, зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року по справі №420/39384/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.В. Єщенко О.А. Шевчук