П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24847/24
Категорія 108010000Головуючий у суді І інстанції: Бжассо Н.В. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін:
представник ПрокуратуриЕйсмонт І.С. (посвідчення)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника Керівника Одеської обласної прокуратури Раковича Максима Миколайовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 р. у справі № 420/24847/24 за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМБУТ» про стягнення з ТОВ “ПРОМБУТ» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 146777,81 грн., мотивуючи його тим, що ТОВ “ПРОМБУТ» повинно було самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування 2-х осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 146777,81 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Заступник Керівника Одеської обласної прокуратури Ракович Максим Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУТ» про стягнення санкцій в сумі 146 777,81 грн на відповідний бюджетний рахунок.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Заступник Керівника Одеської обласної прокуратури Ракович Максим Миколайович зазначає, що висновки Одеського окружного адміністративного суду, які викладено у рішенні суду від 11.11.2024 у справі № 420/24847/24, про відсутність доказів проведення перевірки територіальним органом Держпраці необґрунтовано доказами та є незаконними, у зв'язку із чим є підстави для скасування зазначеного рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 60 осіб, таким чином середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, повинна складати 2 особи.
Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом.
За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 146777,81 грн., виходячи з розрахунку розміру середньої річної заробітної плати.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, після формування розрахунку від 07.03.2024 року, надавало до територіального органу Держпраці інформацію про порушення ТОВ “ПРОМБУТ» законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, а також того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання ТОВ “ПРОМБУТ» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.
П'ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 3 ст. 53 КАС України передбачено право прокурора у визначених законом випадках звертатись, зокрема, з апеляційною скаргою.
Такі випадки перелічені у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у разі якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах або якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Отже, з вищезазначеної норми, прокурор має обґрунтувати як державні інтереси, на захист яких він звертається, так і відповідну бездіяльність уповноваженого органу влади.
За даними Державної служби статистики та Міністерства у справах ветеранів, в Україні у 2023 році мають інвалідність 2,7 мільйона цивільних осіб та майже 500 тисяч учасників бойових дій.
У свою чергу діяльність держави щодо осіб з інвалідністю полягає у створенні належних правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті.
Одним із способів створення таких умов є зобов'язання підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, у межах нормативу виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця.
Невиконання такого обов'язку роботодавцем є наслідком нарахування сум адміністративно-господарських санкцій. Більш того, такі суми відповідно до п. 13-2 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, Порядку використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що надійшли до державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, є надходженнями Державного бюджету України. Вони використовуються відповідно до напрямків, визначених у вказаному Порядку, у тому числі для надання фінансової допомоги на безповоротній основі з метою забезпечення соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю; позики підприємствам, установам та організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичним особам, які використовують найману працю на створення робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю; фінансування витрат на професійне навчання осіб з інвалідністю; забезпечення функціонування реабілітаційних закладів (центрів комплексної реабілітації) для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, що належать до сфери управління Мінсоцполітики тощо.
Несвоєчасне або не у повному обсязі надходження вказаних сум коштів не лише впливає на дохідну частині Державного бюджету України, а й створює загрозу державним інтересам щодо забезпечення осіб з інвалідністю умовами для реалізації їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті.
Суб'єктом владних повноважень, уповноваженим на фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю в Україні; забезпечення реалізації заходів щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, сприяння створенню робочих місць є Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю та його територіальні відділення (ст. 10 Закону№ 875-XII, пп. 2 п. 5 Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129).
Захист порушених інтересів держави у справі № 420/24847/24 покладено на Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Відповідно до викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 позиції щодо застосування приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звертаючись до компетентного органу до подання, зокрема, апеляційної скарги у порядку представництва, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації, а саме самостійного подання апеляційної скарги або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
В порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді по справі № 420/24847/24 прокурор направив лист № 15/2/1-1244ВИХ-25 від 26.05.2025 до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю листом від 03.06.2025 №1070/03-06 повідомило, що відділенням Фонду не оскаржено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 420/20073/24 по причині відсутності фінансування на сплату судового збору для оскарження справ в апеляційному порядку, хоч відділення Фонду не погоджується із висновками адміністративного суду першої інстанції.
Між тим, відсутність фінансування не є достатньою причиною для не вжиття заходів позовного характеру шляхом оскарження незаконного та необґрунтованого рішення суду у справі № 420/24847/24.
Незважаючи на наведену актуальність забезпечення реалізації державної політики щодо захисту осіб з інвалідністю, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю після пред'явлення позову та відмови у його задоволені, не вжило заходів до захисту державних інтересів шляхом апеляційного оскарження рішення суду від 11.11.2024 у справі № 420/24847/24. Оскільки у справі № 420/24847/24 захист законних інтересів держави в суді апеляційній інстанції не здійснив суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а саме: Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, то в Заступника керівника Одеської обласної прокуратури наявні достатні підстави для представництва інтересів держави в суді у цій адміністративній справі шляхом подачі апеляційної скарги на вказане судове рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: зокрема, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.
Одеська обласна прокуратура не приймала участі у розгляді адміністративним судом першої інстанції справи № 420/24847/24, про підстави прийняття судом рішення у цій справі, про наявність підстав для оскарження судового рішення, прокурору стало відомо виключно після отримання відповіді на запит обласної прокуратури від Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 03.06.2025 №1070/03-06025.
Отже, Заступник Керівника Одеської обласної прокуратури Ракович Максим Миколайович цілком обґрунтовано звернувся до суду апеляційної інстанції з відповідною апеляційною скаргою.
Згідно вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (чинний на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч. 1 цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Отже, встановлено обов'язок роботодавця створити робоче (-і) місце (місця) для працевлаштування особи з інвалідністю у кількості нормативу, визначеного цим Законом.
Статтею 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/24847/24 встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУТ» у 2023 році становила 60 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 2 місця.
У зв'язку з невиконанням ТОВ «ПРОМБУТ» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік позивач здійснив розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 146 777,81 грн, який направлено до електронного кабінету роботодавця, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Частиною 3 ст. 18 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» (чинного на час складання розрахунку відділенням Фонду) роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію зокрема про попит на робочу силу (вакансії).
Тож, ТОВ «ПРОМБУТ» має обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно до п. 1.5, п. 1.6 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 № 827-22, форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/ регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Роботодавець визначає вид форми № 3-ПН - первинна або уточнювальна, а саме: первинна форма № 3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії); уточнювальна форма № 3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів), тривалого строку незаповнення вакансії тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).
Оскільки Закон № 875-XII визначає обов'язок роботодавця при середньообліковій чисельності штатних працівників облікового складу за рік від 8 до 25 осіб, виділити та створити 1 місце для працевлаштування особи з інвалідністю, то первинна звітність форма № 3-ПН подається до центру зайнятості незалежно від того, планує роботодавець заповнити вакансію за допомогою центру зайнятості або самостійно.
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464), Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб, який є складовою Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відомості до реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі відомостей, що надходять з джерел зазначених в ст. 18 Закону № 2464, зокрема, відомостей про платників єдиного соціального внеску (страхувальників), нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, сформованих на підставі даних, поданих страхувальником у складі звітних відомостей.
Таким чином, «ПРОМБУТ» мало обов'язок подати звітність форми № 3-ПН (зокрема, первинну) до центру зайнятості у 2023 році, або ж, у разі працевлаштування особи з інвалідністю до 2023 року, відповідна інформація про працевлаштування такої особи в Товаристві була б наявна в Пенсійному фонді України.
Докази, які наявні в матеріалах справи, підтверджують що ТОВ «ПРОМБУТ» маючи обов'язок створити 2 робочі місця для працевлаштування особи з інвалідністю, не створило жодного.
Частиною 8 ст. 19 Закону № 875-XII встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 затверджено Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю (далі - Порядок проведення перевірки), який визначає визначає механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - суб'єкти господарювання), щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.
За п. 2 цього Порядку предметом проведення перевірки є, в тому числі, й виконання суб'єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Пунктом 9 Порядку проведення перевірки в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок, зокрема, за інформацією, яка містить ознаки раніше проведених перевірок, зокрема, за інформацією, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, наданою територіальним відділенням Фонду соціального захисту у осіб з інвалідністю, що отримана ним від Пенсійного фонду України в установленому порядку та за визначеною формою.
Проте судом першої інстанції не враховано, що у період встановлення невиконання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю діяла постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».
Оскаржуване рішення адміністративного суду першої інстанції ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.11.2022 по справі №400/3957/21. Однак правовідносини у вказаній справі не є подібними тим, що склалися між сторонами у справі №420/20073/24 оскільки за обставинами справи № 400/3957/21, виявлене Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю правопорушення та нарахування санкцій, здійснено на підставі відсутності даних у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (форма 10-ПОІ), яка подана роботодавцем до цього Фонду (Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 № 2682-ІХ скасовано обов'язок роботодавця подавати таку звітність форми 10-ПОІ); правовідносини у справі № 400/3957/21 виникли до введення в Україні воєнного стану та внесення вищевикладених змін до чинного законодавства України.
Судом першої інстанції не застосовано положення частин 11, 12 ст. 19 Закону № 875-XII, відповідно до яких Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Тобто, визначення роботодавців, які використовують найману працю й не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, та надсилання їм розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону, здійснюється автоматично, без проведення перевірки.
При цьому відповідно до оновлених норм Закону № 875-XII, враховуючи постанову Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 № 14-2, якою затверджено Порядок та Форми надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 № 14-1, наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за № 456/39512, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду України інформацію:
- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Таким чином, саме Пенсійний фонду України формує узагальнену інформацію по суб'єктам господарювання та надає її відділенню Фонду в автоматизованому режимі.
Для реалізації даної норми Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 07.04.2023 № 307 «Про внесення змін до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності», яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 121» (далі - Положення № 121). Програмний комплекс «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Банк даних забезпечує автоматизоване (без стороннього втручання):
1) опрацювання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності;
2) визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»;
3) формування розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, обчислених відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Усі розрахунки сум адміністративно-господарських санкцій здійснюються виключно на підставі даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (зі змінами).
До повноважень користувачів Банку даних центрального рівня, а саме: державної служби зайнятості, належить передання та отримання інформації Банку даних з питань, визначених законодавством (пп. 1 п. 6 Положення № 121).
Ураховуючи дані, які згідно п. 4 Положення № 121, вноситься до Банку даних, відомості щодо подання роботодавцем звітності форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» відображається у Банку даних з метою автоматизованого формування Пенсійним фондом України відомостей по суб'єктам господарювання та подальшого надання цієї інформації Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Згідно вказаних нормативно-правових приписів обмін інформацією між зазначеними суб'єктами владних повноважень відбувається через Банк даних в автоматизованому режимі. Адміністративно-господарські санкції розраховуються відділенням Фонду згідно переданої Пенсійним фондом України інформації, яка наявна в Банку даних, у т.ч. з урахуванням подання/неподання до державної служби зайнятості роботодавцем звітності форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» із визначенням робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Тож, отримавши Банком даних з Пенсійного фонду України інформацію про суб'єктів господарювання, відділення Фонду визначає тих з них, хто не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII, та розраховує їм розмір санкцій.
Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII, і Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 121, і Порядок надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, який затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 № 14-2, визначають спосіб визначення роботодавців, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Правова основа презумпції знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, який закріплений в ч. 1 ст. 68 Конституції України.
Узагальнюючи викладене у справі № 420/24847/24, відділення Фонду в автоматизованому режимі отримало Банком даних від Пенсійного фонду України інформацію про роботодавця - ТОВ «ПРОМБУТ».
На основі цієї інформації відділення Фонду, за допомогою Банку даних, визначило ТОВ «ПРОМБУТ», як роботодавця, який не забезпечив виконання у 2023 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, законно сформувало розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті ТОВ «ПРОМБУТ», який направило через електронний кабінет роботодавця.
Отже відділення Фонду діяло у належний, законний спосіб.
Матеріалами справи № 420/24847/24 підтверджено, що розрахунок розміщено в електронному кабінеті роботодавця, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (інформація про дату та час надсилання розрахунку надана Пенсійним фондом України в електронному вигляді), що підтверджено квитанцією (додаток 2 до позовної заяви).
Тож, будучи обізнаним в наявності заборгованості у розмірі 146 777,81 грн, ТОВ «ПРОМБУТ» (повідомлено в електронному вигляді), суму адміністративно-господарської санкції самостійно не сплатило.
З огляду на викладене, оскаржуване Заступником Керівника Одеської обласної прокуратури Раковичем Максимом Миколайовичем Рішення суду першої інстанції не можна вважати таким, що прийнято відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його скасування.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Заступника Керівника Одеської обласної прокуратури Раковича Максима Миколайовича, - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року по справі № 420/24847/24, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУТ» (код ЄДРПОУ 34738144) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 25005978) адміністративно-господарські санкції у розмірі 146 777,81 гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст Постанови складено - 05 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький