Справа № 524/8702/24
Провадження №2/524/4659/25
05.11.2025 року
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:
головуючого судді - Ковальчук Т. М.,
за участю секретаря судових засідань - Воблікової І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Профіт Капітал») звернулось до суду із зазначеною позовною заявою, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 78922,14 грн заборгованості за кредитними договорами, а також 3028,00 грн сплаченого судового збору та 14000,00 витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 лютого 2020 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - ПАТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 уклали договір кредиту та страхування № Р07.00501.006403074, за умовами якого остання отримала 10000,00 грн кредиту, із установленою договором процентною ставкою за користування кредитом 15% (реальна процентна ставка 81,30%), а також платою за обслуговування кредиту у встановленому графіком платежів розмірі.
ПАТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за договором № Р07.00501.006403074 виконало у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 10000,00 грн, а остання свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 19 грудня 2023 року утворилась заборгованість у сумі 25966,51 грн, з яких: 9946,70 грн заборгованість за основним боргом, 4832,66 грн - за нарахованими та несплаченими відсотками та 11187,15 грн - за нарахованими та несплаченими комісіями.
Окрім того, 23 лютого 2020 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту та страхування № Е07.00501.006554551, за умовами якого остання отримала 21276,00 грн кредиту, із процентною ставкою за користування кредитом 0,01% (реальна процентна ставка 96,35%), а також платою за обслуговування кредиту у встановленому графіком платежів розмірі.
ПАТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за договором № Е07.00501.006554551 виконало у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 21276,00 грн, а остання свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 19 грудня 2023 року утворилась заборгованість у сумі 52955,63 грн, з яких: 19968,84 грн заборгованість за основним боргом, 6,79 грн - за нарахованими та несплаченими відсотками та 32980,00 грн - за нарахованими та несплаченими комісіями.
19 грудня 2023 року АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» уклали договір факторингу № 19/12-2023, за умовами якого останній отримав право вимоги, зокрема, за вказаними кредитними договорами.
22 грудня 2023 року ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» уклали договір факторингу № 22/12-2023, за умовами якого останнє отримало право вимоги, зокрема, за кредитними договорами № Р07.00501.006403074 та № Е07.00501.006554551, укладеними з ОСОБА_1 .
Заочним рішенням від 18 грудня 2024 року Автозаводський районний суд міста Кременчука задовольнив частково позов ТОВ «ФК «Профіт Капітал», стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 34754,99 грн заборгованості за кредитними договорами, а також 1332,32 грн судового збору та 6160,00 грн витрат на правову допомогу.
У травні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гонтар В. М., звернулася до Автозаводського районного суду міста Кременчука з заявою про перегляд заочного рішення від 18 грудня 2024 року, яку ухвалою від 10 червня 2025 року суд задовольнив, скасував це заочне рішення та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.
Так, за доводами відповідача, наданий позивачем розрахунок заборгованості не може підтверджувати наявність кредитної заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку; за наявними в матеріалах позову документами не можливо встановити та перевірити зазначену позивачем суму заборгованості, як і неможливо перевірити сам факт надання кредитних коштів позичальнику у відповідному розмірі.
Позивач в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі його представника.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, її представник - адвокат Гонтар В. М. звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його та відповідача участі.
Згідно з частиною першою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.
Приписами пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 638 ЦК України передбачено зокрема, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частин першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу частини першої статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За правилами частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Суд установив, що 20 лютого 2020 року ПАТ «Ідея Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файнес Сервіс» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту та страхування № Р07.00501.006403074, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 10000,00 грн строком на 48 місяці шляхом переказу коштів на рахунок позичальника, дата повернення кредиту - 20 лютого 2024 року, процентна ставка - 15% (змінювана), страховий внесок - 1596,64 грн (а.с. 10).
Відповідно до пункту 1.5 цього договору кредиту під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги зі щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до пункту 5 Додатку № 1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості»; комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку сплачується згідно з діючими тарифами банку; тарифи є невід'ємною частиною договору, та розміщені на веб-сайті банку.
У Паспорті споживчого кредиту та таблиці обчислення вартості кредиту наведено розрахунки за договором, з яких убачається, що загальна вартість кредиту становить 28453,16 грн, я яких: 10000,00 грн - сума кредиту, 3927,72 грн - проценти за користування кредитом та 12928,80 грн - за обслуговування кредитної заборгованості (а.с. 11, 12).
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором № Р07.00501.006403074 від 20 лютого 2020 року станом на 19 грудня 2023 року становить 25966,51 грн, з яких: 9946,70 грн заборгованість за основним боргом, 4832,66 грн - за нарахованими та несплаченими відсотками та 11187,15 - за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с. 18).
Також суд, установив, що 23 лютого 2020 року ПАТ «Ідея Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файнес Сервіс» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту та страхування № Е07.00501.006554551, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 21276,00 грн строком на 36 місяців шляхом переказу коштів на рахунок позичальника, дата повернення кредиту - 23 березня 2023 року, процентна ставка - 0,01% (фіксована), страховий внесок - 2678,10 грн (а.с. 10).
Відповідно до пункту 1.5 цього договору кредиту під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги зі щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до пункту 5 Додатку № 1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості»; комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку сплачується згідно з діючими тарифами банку; тарифи є невід'ємною частиною договору, та розміщені на веб-сайті банку.
У Паспорті споживчого кредиту та таблиці обчислення вартості кредиту наведено розрахунки за договором, з яких убачається, що загальна вартість кредиту становить 53752,26 грн, я яких: 21276,00 грн - сума кредиту, 3,98 грн - проценти за користування кредитом та 29794,18 грн - за обслуговування кредитної заборгованості (а.с. 7, 8).
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором № Е07.00501.006554551 від 23 лютого 2020 року станом на 19 грудня 2023 року становить 52955,63 грн, з яких: 19968,84 грн заборгованість за основним боргом, 6,79 грн - за нарахованими та несплаченими відсотками та 32980,00 - за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с. 15).
19 грудня 2023 року АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» уклали договір факторингу № 19/12-2023, за умовами якого останнє отримало право вимоги, зокрема, за кредитними договорами № Р07.00501.006403074 та № Е07.00501.006554551, що підтверджується наданими позивачем копіями: договору факторингу № 19/12-2023; реєстрами боржників до цього договору; платіжними інструкціями (а.с. 19-33).
22 грудня 2023 року ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» уклали договір факторингу № 22/12-2023, за умовами якого останнє отримало право вимоги, зокрема, за кредитними договорами № Р07.00501.006403074 та № Е07.00501.006554551, що підтверджується наданими позивачем копіями: договору факторингу № 22/12-2023; реєстрами боржників до цього договору; платіжною інструкцією (а.с. 34-45).
Ураховуючи наведене, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за договорами № Р07.00501.006403074 та № Е07.00501.006554551, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .
Факт перерахування коштів за вищевказаними договорами підтверджується виписками від 19 грудня 2023 року, з яких вбачається, що 23 березня 2020 року відповідачу були перераховані кошти у сумі 21276,00 грн, призначення - «видача кредиту згідно з кредитним договором № Е07.00501.006554551»; 20 лютого 2020 року відповідачу були перераховані кошти у сумі 10000,00 грн, призначення - «видача кредиту згідно з кредитним договором № Е07.00501.006403074» (а. с. 14, 16-17). Окрім цього, позивач надав ордери - розпорядження № 1, 2 про видачу кредиту (а. с. 13).
Так, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15: «Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, було встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором».
У пункті 52 постанови Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі 916/735/23 викладено висновок про те, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов'язань.
Доводи відповідача про відсутність первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували переказ коштів ОСОБА_1 за зазначеними вище договорами, а також доказів на підтвердження факту видачі їй кредитних коштів у вказаних позивачем розмірах, спростовані виписками з рахунку відповідача.
Приписами частини першої статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язань або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).
З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про підтвердження факту укладення кредитних договорів № Р07.00501.006403074 та № Е07.00501.006554551 між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув права вимоги за цими кредитними договорами за договором факторингу.
Наведені обставини відповідач не спростував.
Разом із тим, позовна вимога в частині стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями в сумі 11187,15 грн за кредитним договором № Р07.00501.006403074 від 20 лютого 2020 року та в сумі 32980,00 грн за кредитним договором № Е07.00501.006554551 від 23 лютого 2020 року не підлягає задоволенню.
Так, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
У частині другій статті 8 цього Закону визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачав право банку встановлювати у кредитному договорі платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця.
Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов'язкові платежі), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У частині п'ятій статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», зокрема визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Аналіз наведених норм, дає підстави для висновку про те, що платежі за додаткові та супутні послуги можуть включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Необхідність внесення плати за щомісячне обслуговування кредитної заборгованості передбачена пунктом 1.5 кредитних договорів № Р07.00501.006403074 та № Е07.00501.006554551. При цьому в цих договорах не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредитної заборгованості.
Отже, позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем під час укладення кредитних договорів. За таких обставин положення пункту 1.5 зазначених вище кредитних договорів щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати послуги зі щомісячного обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20, та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями в сумі 11187,15 грн за кредитним договором № Р07.00501.006403074 від 20 лютого 2020 року та в сумі 32980,00 грн за кредитним договором № Е07.00501.006554551 від 23 лютого 2020 року.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № Р07.00501.006403074 від 20 лютого 2020 року у сумі 14779,36 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 9946,70 грн та нарахованими і несплаченими відсотками у сумі 4832,66 грн, а за кредитним договором № Е07.00501.006554551 від 23 лютого 2020 року - у сумі 19975,63 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 19968,84 грн та нарахованими і несплаченими відсотками у сумі 6,79 грн, а всього - 34754,99 грн.
Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив 3028,00 грн судового збору, ціна позову 78922,14 грн, позов задоволено на суму 34754,99 грн, тобто на 44%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1332,32 грн судового збору.
За правилами статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві просив також стягнути 14000,00 грн витрат на правову допомогу, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви копії: договору про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28 вересня 2021 року, додаткової угоди № 11 до договору про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28 вересня 2021 року, акта № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 12 червня 2024 до договору № 28092021-1 про надання правової допомоги від 28 вересня 2021 року та копію платіжної інструкції № 760 від 13 червня 2024 року (а.с. 46-57).
Отже, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано всі необхідні докази, а тому з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 6160,00 грн.
При цьому суд ураховує, що за правилами частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а передбачені частиною четвертою статті 141 ЦПК України підстави для відступу від загального правила розподілу судових витрат у даному випадку відсутні.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 34754 (тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят чотири) грн 99 коп. заборгованості за кредитними договорами, а також 1332 (одну тисячу триста тридцять дві) грн 32 коп. судового збору та 6160 (шість тисяч сто шістдесят) грн 00 коп. витрат на правову допомогу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», адреса: вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ 39992082.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Т. М. Ковальчук