Єдиний унікальний номер: 378/1189/25
Провадження № 2/378/448/25
05 листопада 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Скороход Т. Н.
за участю секретаря: Соколової О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «Укр Кредит Фінанс» з посиланням на те, що 26 квітня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1195-4060. Зазначений кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими позичальник була попередньо ознайомлена. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 7600 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 16 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Кредитодавець взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі. Відповідач порушив умови кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 04.08.2025 виникла заборгованість у розмірі 42992,05 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 5790 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 37202,05 грн.. Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у загальній сумі 21292,05 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за договором в розмірі 21700 грн..
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» частково заборгованість за кредитним договором в розмірі 21700 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 5790 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 15910 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 8 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 54-55).
Представник позивача в судове засідання не прибув, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про розгляд справи повідомлене належним чином (а.с. 58, 59), одночасно з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 48).
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки, за зареєстрованим місцем проживання (а.с.57,63), проте, вказані поштові відправлення повернулись з довідками відділення ПАТ «Укрпошта» з відмітками щодо отримання поштового відправлення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 60, 66), тому суд вважає, що відповідач відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України про розгляд справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав. Крім того, відповідач про розгляд справи повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади України (а. с. 64).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, приходить до наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 26 квітня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1195-4060 (а.с. 11-16).
Невід'ємною частиною цього договору є додатки: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (п. 11.12. Договору).
Пунктом 2.2. Договору погоджено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до умов Кредитного договору розмір кредитного ліміту - 7600 грн., дата надання кредиту - 26.04.2024 (п. 4.1.), строк кредитування - 300 днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту - 19.02.2024 (п. 4.8.).
Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в п. 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.2. договору).
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування Кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промоставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності (п. 4.3. договору).
Згідно п. 4.4. базовий період складає 16 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду (п. 4.5 договору).
Стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за Промо-ставкою, та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою) (п. 4.6 договору).
Пунктом 10.1 договору встановлено, що пільгова та знижена процентні ставки становлять 2,50% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця.
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 922965 % (п. 4.9 договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 76000 грн. та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.10 договору).
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 7600 грн. шляхом зарахування 26.04.2023 кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується копіями довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1195-4060 від 26.04.2023 та листа-інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 05.08.2025 (а.с. 27-29, 30).
На підтвердження надання вищевказаного кредиту на підставі зазначеного договору позивачем надано детальний розрахунок заборгованості, де висвітлені транзакції нарахування кредитних коштів на банківську карту клієнта ОСОБА_1 , відсотків та суми сплачених/повернутих коштів відповідачем (а.с. 31-35).
Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 04.08.2025 сума заборгованості становить 42992,95 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 5790 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 37202,05 грн. (а. с. 31-35).
Відповідно до вказаного розрахунку відповідач ОСОБА_1 здійснив 26.04.2023, 16.06.2023, 12.10.2023,18.10.2023, 19.01.2024 часткову оплату на рахунок позивача на загальну суму 16300 грн..
Як зазначено в позові, відносно відповідача позивачем було прийнято рішення про часткове списання заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 21292,05 грн..
Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним Договором та його припинення відповідач суду не надав та не спростував доказів, наданих позивачем.
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2855 у договорі приєдналася до Правил надання споживчих кредитів визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Отже, підписання кредитного договору свідчить про те, що ОСОБА_1 , всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вищевказаний договір про відкриття кредитної лінії № 1195-4060 від 26 квітня 2023 року (а.с. 11-16) підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2855, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як зазначено вище, позивач на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем, а саме видачі коштів за кредитним договором, надав копії довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1195-4060 від 26.04.2023 та листа-інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 05.08.2025 (а.с. 27-29, 30), згідно яких ТОВ «Укр кредит фінанс» перерахувало на картковий рахунок відповідача кредит в розмірі 7600 грн. за допомогою системи «LiqPay».
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав кредитний договір № 1195-4060 від 26.04.2023, однак умови договору порушив.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, факт отримання відповідачем коштів за вказаним договором та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору у строки, визначені сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5790 грн..
Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача про нарахування процентів в розмірі 51692,05 грн., з огляду на наступне.
Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 1 згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023).
Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з карткою документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23 грудня 2023 року, дата набрання законної сили 24 грудня 2023 року.
Тобто, з 24 грудня 2023 року та протягом перших 120 днів (до 22.04.2024) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %.
Національним банком України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз'яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів.
Так, у пункті 2 вказаного листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національним банком України роз'яснено, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
На підставі частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.
Враховуючи, що вищевказаний кредитний договір укладено 26.04.2023, тобто до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому за період з 26.04.2023 (день укладення договору та отримання кредиту) по 23.12.2023 (день початку встановлених законодавством перших 120 днів) проценти за користування кредитом повинні були нараховуватись з розрахунку обумовленої сторонами денної відсоткової ставки розміром 2,5 % (з 26.04.2023 по 11.05.2023) та 3% (з 12.05.2023 по 23.12.2023), що за 242 дні становить 41427,45 грн. (7600х2,5%х1 + 5790х2,5%х15 + 5790х3,00%х226).
Термін дії договору (300 днів) по 19.02.2024.
Тому за період з 24.12.2023 (день початку встановлених законодавством перших 120 днів) по 19.02.2024 (день закінчення дії договору) проценти за користування кредитом повинні були нараховуватись із застосуванням максимального розміру денної процентної ставки в розмірі 2,5%, що за 58 днів становить 8395,50 грн. (5790 х 2,5 х 58).
Тому, зважаючи на заявлений позивачем період, а саме з 26.04.2023 по 19.02.2024, тобто за 300 днів, правильною буде сума нарахованих процентів - 49822,95 грн..
Як встановлено з розрахунку заборгованості (а.с. 31-35), відповідачем в погашення заборгованості за вказаним кредитним договором було сплачено 13000 грн., в тому числі процентів -14490 грн.
Тобто, залишилися не сплачені проценти в розмірі 35332,95 грн..
Проте, як зазначено в позові, відносно відповідача позивачем було прийнято рішення про часткове списання заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 21292,05 грн., в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 15910 грн..
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5790 грн. та суми заборгованості за процентами у розмірі 15910 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 2422,40 гривень судового збору.
Керуючись ст. ст. 205, 207, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1195-4060 від 26.04.2023 у розмірі 21700 (двадцять одна тисяча сімсот) гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 5790 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 15910 гривень та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: 01133, м. Київ бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено 5 листопада 2025 року.
Суддя Т. Н. Скороход