Справа № 285/4607/25
провадження у справі №2/0285/2114/25
04 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
у складі судді Помогаєва А.В.,
при секретарі судового засідання Величко К.Б.,
за участі відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
20.08.2025 представник ТОВ«ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернувся до суду з зазначеним позовом та просив постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 6780,91 грн., з яких: 2325,49 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 4455,42 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В обґрунтування позову зазначив, що 07.12.2019 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію» укладено кредитний договір №3103909416/179599, за яким відповідач отримав кредит в сумі 2500 грн. на строк 127 днів з відсотковою ставкою 1,85% річних.
31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 3103909416/179599 від 07.12.2019 укладеним з ОСОБА_1
03.06.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором 3103909416/179599 від 07.12.2019 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до Відповідача.
Оскільки Відповідач не погашає заборгованість у добровільному порядку, відбулося звернення до суду з даним позовом.
Матеріали справи місять заяву представника позивача про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково. Підтвердив факт укладання кредитного договору з первісним кредитором та отримання коштів у сумі 2500 грн. Заперечував проти стягнення відсотків у сумі, заявленій позивачем.
Судом встановлено, що 07.12.2019 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було, укладено договір №3103909416/179599, за яким відповідач отримав кредит в сумі 2500 грн.
Згідно п. 1.2 зазначеного договору визначено, що кредит надається строком на 21 день.
Пунктом 1.3 встановлено фіксовану процентну ставку 1,85% на добу.
31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу № 1-31/05/21, за яким ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3103909416/179599 від 07.12.2019
03.06.2021 між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» і ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, за яким ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 625 ЦК України).
У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту.
Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Первісний кредитор свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надавши кредит, а відповідач, в свою чергу, не повернув своєчасно кредитні кошти, не сплатив відсотки за їх використання.
Оскільки відповідачем визнано позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, вимога про стягнення такої заборгованості в сумі 2325,49 грн. підлягає задоволенню.
Вимога позивача про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 4455,42 грн. є необґрунтованою, оскільки згідно п. 1.2 кредитного договору №3103909416/179599 від 07.12.2019 визначено, що кредит надається строком на 21 день.
Нарахування процентів за межами строку, визначеного договором, є безпідставним.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Застосовуючи визначену п. 1.3 кредитного договору процентну ставку 1,85% на добу, до суми позики 2500 грн., суд дійшов висновку, що заборгованість за відсотками складає суму 971,25 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
У задоволенні позову в частині стягнення решти нарахованих відсотків за користування кредитом суд відмовляє.
Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню - 3296,74 грн.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача відшкодування судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог - у розмірі 1177,72 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (ЄДРПОУ 44243120) заборгованість за кредитним договором №3103909416/179599 від 07.12.2019 у розмірі 3296 (три тисячі двісті дев'яносто шість) гривень 74 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 1177 ( одна тисяча сто сімдесят сім) гривень 72 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили за результатом розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 05.11.2025.
Суддя А.В. Помогаєв