іменем України
Справа № 285/5203/25
провадження у справі № 2-а/0285/106/25
04 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді……………...................Літвин О. О.,
секретаря……………………...................Клечковської М. М.
розглянувши адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження,
без повідомлення сторін,
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -
У вересні 2025 року позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову №1453 від 05.09.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі по тексту - ТЦК) ОСОБА_2 , про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП, закрити провадження у справі закрити та вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що підставою притягнення його до адміністративної відповідальності стало порушення ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки він не з'явився 26.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних.
Переконаний, що в його діях немає події і складу адміністративного правопорушення, оскільки повістку про прибуття не отримував та про її існування навіть не здогадувався. Окрім того, усі свої необхідні персональні дані були ним уточнені, 20.04.2023 він проходив медичний огляд і вказана інформація наявна у його облікових даних. Зазначив, що відповідач має можливості отримати персональні дані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами.
Також відповідно до законодавства він має відстрочку від призову на військову службу, так як має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Винесену постанову вважає необґрунтованою і незаконною.
Ухвалою від 23.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
У відзиві від 09.10.2025 відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що 02.09.2025 о 01:30 год ОСОБА_1 був доставлений працівниками Національної поліції до ТЦК у зв'язку з перебуванням у розшуку, як такий який не з'явився за повісткою №1820756 від 10.01.2025 про явку на 26.01.2025 до 2 відділу ТЦК для уточнення даних.
02.09.2025 уповноваженою особою ТЦК складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, в присутності позивача. 05.09.2025 начальником ТЦК винесена постанова №1453, якою позивача притягнуто до відповідальності за не виконання вимог ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Справа про адміністративне правопорушення розглядалася за відсутності ОСОБА_1 , який не з'явився, хоча був належно повідомлений про місце та час розгляду справи під розпис. Відтак, його твердження у позові, що він не мав можливості оспорити допущене порушення, вважає таким, що не відповідає дійсності.
Позивач є військовозобов'язаним, з 18.07.2025 він автоматично оформив відстрочку, оскільки має на утриманні троє неповнолітніх дітей. Однак, станом на дату формування повістки та прибуття до ТЦК у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів були відсутні відомості про наявність у ОСОБА_1 відстрочки.
Позивач був належним чином повідомленим про виклик до ТЦК, а тому постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП є законною і підстав для її скасування немає.
Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на за адресою місця проживання особи, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права військовозобов'язаного були порушені.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України (ст.65 Конституції України).
Військова служба - це конституційний обов'язок громадян України, який полягає у забезпеченні оборони України, захисті її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
У цій справі встановлено, що відповідно до відомостей повістки №1820756 ОСОБА_1 зобов'язано заявитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 26.01.2025 о 09 годині для уточнення даних. Відповідно до форми АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням №0610221929856 ОСОБА_1 відправлено документ «Повістка 10.01.2025 №1353547 на 1 арк», згідно форми Ф.20 причиною повернення рекомендованого поштового відправлення є «відсутність адресата за вказаною адресою АДРЕСА_1 ».
02.09.2025 начальником групи обліку офіцерів запасу ТЦК ОСОБА_3 складено протокол №1443 стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу, засобами поштового зв'язку військовозобов'язаному ОСОБА_1 була надіслана повістка №1820756 від 10.01.2025 начальника ТЦК про прибуття до ТЦК в АДРЕСА_2 . Дата явки 26.01.2025. Маючи обов'язок з'явитись за викликом до ТЦК, грубо порушуючи вимоги законодавства, у строк, зазначений у повістці, без поважних на то причин не з'явився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Проктол складався в присутності позивача, що підтверджується його підписами та власноручним поясненням про те, що працівники пошти не повідомляли його про наявність повістки та особисто не вручили.
Постановою начальника ТЦК 05.09.2025 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Підставою прийняття вказаної постанови слугувало те, що 10.01.2025 військовозобов'язаному ОСОБА_1 було надіслано повістку засобами поштового зв'язку про явку на 26.01.2025 до ІІ відділу ТЦК в м. Баранівка для уточнення даних, яка була повернута з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Таким чином, будучи належно повідомленим про необхідність з'явитись до ТЦК в особливий період до визначеного ТЦК та на визначений час, ОСОБА_1 не з'явився без поважних причин, чим порушив ч.1 ст.22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до ч.1 якої передбачено накладення штрафу на громадян від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених ч.1 цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відтак, диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05:30 год 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Втім, вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, у новій редакції викладено ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов'язані, зокрема, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 16.07.2024. 60-денний строк для вчинення певних дій є присічним. Невчинення визначених законодавством дій, починаючи з 17.07.2024 утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та є триваючим правопорушенням.
Тобто, чинне законодавство передбачає три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані до 16.07.2024 (включно), а саме:
шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до копії роздруківки електронного військово-облікового документу Резерв+, наданої позивачем, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, згідно ВЛК від 20.04.2023 визнаний непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, адреса проживання: АДРЕСА_1 , дата уточнення даних 12.11.2024.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наданого відповідачем, позивач з 18.07.2025 по 04.11.2025 користується правом на відстрочку з підстав п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (утримання трьох і більше дітей віком до 18 років), яку позивач оформив автоматично.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст.210, 210-1, 211).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст.235 КУпАП).
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Уточнення військових облікових даних є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Зважаючи на те, що позивач уточнив свої персональні дані поза межами, визначеного законом 60-денного терміну у відповідача були усі наявні підстави для його виклику до ТЦК для їх уточнення та, в подальшому, для притягнення до адміністративної відповідальності за неявку за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
При цьому, суд відхиляє доводи скаржника про те, що відповідач мав і має можливості отримати персональні дані позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, оскільки положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлюють обов'язок саме військовозобов'язаних вчинити дії по оновленню (уточненню) своїх персональних даних до 16.07.2024, в тому числі і громадяни які підлягають взяттю на військовий облік.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних і їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (надалі Порядок №560).
Відповідно до п.28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
В силу вимог п.41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про такий виклик є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, - день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов'язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв'язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв'язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.
Нормами Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, прийнятого на виконання ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закладено презумпцію обізнаності військовозобов'язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов'язаним) місцем проживання.
Зважаючи на викладене, позивач був належним чином повідомленим про день та час його явки до ТЦК.
Стосовно доводів позову про наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то слід зазначити, що станом на дату формування позивачу повістки №1820756 (10.01.2025) у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів були відсутні відомості про наявність у ОСОБА_1 відстрочок, у зв'язку з чим він повинен був з'явитися до ТЦК для уточнення даних.
Таким чином, за встановлених обставин, з урахуванням наявності належного оповіщення позивача, суд дійшов висновку, що неявка військовозобов'язаного ОСОБА_1 за викликом по повістці свідчить про порушення ним вимог ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відповідачем доведено факт вчинення позивачем поставленого йому у вину адміністративного правопорушення, а тому постанова №1453 від 05.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення, винесена начальником ТЦК Оліярником М. М. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 170000 грн, є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Відтак, позовна заява не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 77, 241-246, 2832 КАС України, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №1453 від 05.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження; у випадку оскарження, рішення набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та/або обов'язки, якій рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй рішення суду.
Головуюча суддя О. О. Літвин