Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/623/25
05 листопада 2025 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
під головуванням судді Піщуліної І.С.,
з секретарем Ярошенко В.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з останньої заборгованість за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - Угода) в сумі 46792 гривні 14 копійок, у тому числі: 34011 гривень 62 копійки - заборгованість за тілом кредиту, 8417 гривень 63 копійки - заборгованість за процентами, 3732 гривні 06 копійок - заборгованість за пенею та/або штрафами, 544 гривні 18 копійок - інфляційні збитки, 86 гривень 65 копійок - нараховані 3% річних. Також просить стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в сумі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 16000 гривень.
Свої вимоги мотивує тим, що 05 серпня 2019 року між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду №CCNG-631225793, за умовами якої відповідачу було надано кредит в сумі 200000 гривень, з терміном повернення до 05 серпня 2024 року, з відсотковою ставкою 35,99%. Відповідач, отримавши у кредит грошові кошти, зобов'язання за вказаним договором щодо їх повернення не виконала належним чином, у результаті чого і виникла зазначена вище заборгованість. Окрім цього, на підставі укладеного з позивачем договору факторингу первісний та наступний кредитори відступили належні їм право вимоги, а позивач набув всі права кредитора за зазначеним вище договором кредиту й має право вимоги до відповідача.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року було відкрито провадження у цій цивільній справи та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, представник позивача просить справу розглядати за його відсутності, відповідач про причину неявки не повідомила.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 05 серпня 2019 року між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) було укладено Угоду №631225793, якою було обумовлено кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії у розмірі 200000 гривень, з фіксованою процентною ставкою 35,99%.
Також, відповідачем було підписано анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація, зокрема, щодо: строку надання кредиту - 12 місяців з можливістю пролонгації дії Угоди, процентної ставки 35,99%, порядку повернення кредиту- щомісячно в розмірі не менше, ніж сума обов'язкового мінімального платежу 3% від суми заборгованості, мінімум 50 гривень.
Вказані обставини підтверджуються копіями анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб, оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631225793, паспорту споживчого кредиту, власноруч підписаними відповідачем.
З виписки по рахунку за договором №631225793 з кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 05 серпня 2019 року по 04 березня 2024 року вбачається, що відповідач активно використовувала платіжну картку, вчиняла платіжні операції та знімала кошти готівкою. Всього було здійснено витрат на суму 50908 гривень 14 копійок, всього надходжень в сумі 37908 гривень 14 копійок.
18 серпня 2022 року акціонерне товариство «Альфа-Банк» змінило своє найменування на акціонерне товариство «Сенс Банк».
17 травня 2021 року між акціонерним товариством «Альфа-Банк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» було укладено договір факторингу №2, за умовами якого перше відступило за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні акціонерному товариству «Альфа-Банк» права вимоги до ОСОБА_1 , що підтверджується копіями договору факторингу, додатку №1-1 до цього договору (характеристика права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами), права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, платіжного доручення №253 від 17 травня 2021 року.
18 травня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №18-05/21, за умовами якого перше відступило за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги до відповідача, що підтверджується копіями договору факторингу, акту приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу, додатку №1-1 до цього договору (характеристика права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами), витягу з цього додатку, платіжних доручень від 16 червня, 17 червня та 26 липня 2021 року.
10 березня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, за умовами якого перше відступило за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 , що підтверджується копіями договору факторингу, акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.
19 листопада 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено Додаткову угоду №4 договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, якою було внесено зміни до Реєстрів боржників та викладено Реєстр в новій редакції, що підтверджується копіями додаткової угоди та змін в реєстр боржників.
Обмірковуючи правомірність позовних вимог, суд зважає на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов'язки відповідно до договору. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1082 ЦК України божник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Проаналізувавши письмові докази в їх сукупності, суд вважає доведеними той факт, що між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та відповідачем було укладено кредитну угоду, за умовами якої остання отримала у кредит грошові кошти. Відповідач користувалась кредитними коштами, однак неналежним чином погашала заборгованість за кредитом, чим порушила договірні зобов'язання й має сплатити заборгованість позивачу, до якого у визначеному законом порядку перейшло право вимоги за Угодою.
Визначаючи розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує таке.
Однією із засад цивільного судочинства є його диспозитивність.
З огляду на зазначений принцип, керуючись положеннями статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У позовній заяві розмір заборгованості позивачем визначено в сумі 46792 гривні 14 копійок, з яких: 34011 гривень 62 копійки - заборгованість за тілом кредиту, 8417 гривень 63 копійки - заборгованість за процентами, 3732 гривні 06 копійок - заборгованість за пенею та/або штрафами, 544 гривні 18 копійок - інфляційні збитки, 86 гривень 65 копійок - нараховані 3% річних.
На підтвердження правомірності своїх вимог позивач надав суду такі письмові докази: розрахунки заборгованості акціонерного товариства «Сенс Банк» станом на 17 травня 2021 року, товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» станом на 10 березня 2023 року та розрахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» станом на 26 вересня 2025 року, виписку по рахунку за договором №631225793 за період з 05 серпня 2019 року по 04 березня 2024 року.
Зі змісту зазначеної вище виписки по рахунку, яка є первинним документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", вбачається? що ОСОБА_1 за період з 05 серпня 2019 року по 04 березня 2024 року було знято або списано в рахунок оплати товарів та послуг кошти на загальну суму 50908 гривень 14 копійок, а надходжень на картковий рахунок було в сумі 37908 гривень 14 копійок.
З огляду на викладене, суд вважає, що заборгованість за тілом кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача, є різницею між сумами отриманих останньою коштів та сумами, що зараховані в погашення заборгованості, та становить 13000 гривень (50908,14 грн - 37908, 14 грн).
Також суд враховує, що позивачем не надано суду доказів про те, що з моменту переходу до нього права вимоги до відповідача, остання користувалась кредитними коштами, та відповідно здійснювався перерахунок загальної заборгованості чи її складових, та вважає, що надані суду розрахунки заборгованості не підтверджують правомірність збільшення позивачем розміру заборгованості за процентами, нарахованої первісним кредитором акціонерним товариством «Альфа-Банк».
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі, визначеному первісним кредитором, в сумі 3732 гривні 08 копійок.
Щодо інших складових заборгованості, нарахованої позивачем, суд зважає на пункт 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, та приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за пенею та/або штрафами, інфляційних збитків та 3% річних задоволенню не підлягають.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання відшкодування судових витрат, суд враховує таке.
Представник позивача у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу у сумі 16000 гривень.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу було надано такі письмові докази: копії договору про надання правової допомоги №02-09/2024-6 від 02 вересня 2024 року з додатками №1 та №2 до нього, заявки про надання юридичної допомоги №13 від 01 серпня 2025 року, витягу з акту №8 про надання юридичної допомоги від 29 серпня 2025 року, платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 15 вересня 2025 року.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
З огляду на зазначене й враховуючи те, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що такі витрати зменшенню не підлягають, а тому за правилами положень пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати позивача на правничу допомогу в розмірі, пропорційному задоволеним вимогам (35,76%), в сумі 5721 гривня 60 копійок.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 2422 гривні 40 копійок, у порядку частини 1 статті 141 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача також пропорційно задоволених вимог (35,76%) в сумі 866 гривень 25 копійок.
Керуючись статтями 207, 514, 525-526, 530, 610-612, 625-626, 628, 631, 638-639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України, статтями 3, 10, 141, 259, 263, 265, 273, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631225793 від 05 серпня 2019 року у сумі 16732 гривні 08 копійок, у тому числі: 13000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 3732 гривні 08 копійок - заборгованість за відсотками.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на сплату судового збору у сумі 866 гривень 25 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 5721 гривня 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул.Мечнікова, будинок 3, офіс 306, м.Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складено та проголошено 05 листопада 2025 року.
Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА