Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
провадження №2/279/2097/25
Справа № 279/4622/25
04 листопада 2025 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/4622/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК"Айкон Дебт Коллекшн" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що 14.01.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1455142 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 10000 грн., строк кредиту 30 днів, стандартна процентна ставка 1,9 % в день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало останньому кредит в сумі 10000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 , із зобов'язання повернення та сплати процентів за користування кредитом, однак відповідач зобов'язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. Внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів у встановлений строк утворилась заборгованість в розмірі 32800 грн., що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 10000 грн., та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 22800 грн.. 07.09.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-07092021, за умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 1455142 від 14.01.2021 року.
Крім того, цього ж дня, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 2-07/09/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 1455142 від 14.01.2021 ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 32800 грн., понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн, та витрати на правову допомогу у розмірі 10500 грн..
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи (шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті суду), відзив на позов та інших заяв, клопотань не подав.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з наступних підстав: Встановлено, що 14.01.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА » та ОСОБА_1 був укладений договір №1455142 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний останнім 14.01.2021 о 10:59 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з п. п.1.1 кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства. Згідно з п. п.1.2 кредитного договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту складає: 10000 гривень. У пункті 1.3. кредитного договору зазначено, що строк кредиту - 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів (13.02.2021), що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. Відповідно до п. 1.5. кредитного договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 693,50% річних, за зниженою ставкою 173,38 % річних. Відповідно до п. 1.6. кредитного договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 15 700 грн., за зниженою ставкою 11425 грн.. Згідно з п.1.7 кредитного договору, обчислення орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом погодженого строку та, що Товариство і Клієнт виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені Договором. При цьому, орієнтовна реальна процентна та орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою застосовані виходячи з умов застосування цієї ставки, що передбачені Договором, але у межах погодженого строку виконання Клієнтом зобов'язань за Договором. Згідно з п. 2.1 кредитного договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту. Отже, наведене свідчить про належне укладення між відповідачем та кредитором ТОВ «Лінеура Україна» кредитного договору шляхом проставляння електронного підпису сторін, умови яких кредитодавцем були виконані. Відповідач свої зобов'язанні за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконав. 07.09.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-07092021, за умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 1455142 від 14.01.2021 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №1-07092021 від 07.09.2021 року ТОВ "ФК" СІТІ ФІНАНС ГРУП" набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 32800 грн.. Крім того, цього ж дня, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 2-07/09/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 1455142 від 14.01.2021 ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №2-07/09/2021 від 07.09.2021 року ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 32800 грн.. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг'передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
За приписами статей 5,15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг'електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на положення вище вказаного законодавства можливо дійти висновку, що з урахуванням особливостей договорів, щодо виконання яких виник спір між сторонами, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із матеріалів справи вбачається, що кредитодавцем використовувався електронний договір та застосування цифрового підпису. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір в електронній формі, умови якого позикодавцем були виконані. Однак відповідач свої зобов'язання за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту у сумі 10000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в сумі 22800 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем)у строкта в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 висловила позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказуючи про нарахування відсотків на суму 22800 грн. позивач фактично виходить за межі строку кредитування, погодженого сторонами у 30 днів. Судом не отримано доказів про дотримання учасниками встановленого розділом 4 договору порядку продовження (пролонгації) строку користування кредитом, відомостей про направлення позичальнику електронного листа-повідомлення з відтворенням даних про новий строк кредитування не надано.
Отже, за відсутності інших належних та допустимих доказів, суд виходить з доведених відомостей про строк кредитування 30 днів, протягом якого і здійснюється нарахування відсотків на погодженому між сторонами рівні.
Сума заборгованості по відсотках у період з 14.01.2021 року по 13.02.2021 року становить 1425 грн., що додатково підтверджується даними про загальну вартість кредиту згідно графіку платежів до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1455142.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню на передбачену умовами кредитного договору суму відсотків 1425 грн..
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням повністю задоволення позовних вимог. При вирішенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. В даному випадку, суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі позивача повністю обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг. У зв'язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 5000 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі. Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530,5 49 ,610-612, 628, 629, 638, 1054, 1055 ЦК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК"Айкон Дебт Коллекшн" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК"Айкон Дебт Коллекшн" заборгованість за кредитним договором №1455142 від 14.01.2021 року в розмірі 11425 (одинадцять тисяч чотириста двадцять п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК"Айкон Дебт Коллекшн" 843 (вісімсот сорок три) гривні 78 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК"Айкон Дебт Коллекшн" 5 000 (п'ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК"Айкон Дебт Коллекшн" , місце знаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, ЄДРПОУ 44002941.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Волкова Н.Я.