Справа № 276/1867/25
Провадження по справі 2/276/1014/25
05 листопада 2025 року селище Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Семенюк А.С., вивчивши матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-
До Хорошівського районного суду Житомирської області надійшла вищезазначена позовна заява, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості:
1) за договором позики №3780811852-145826 від 15.11.2021 в розмірі 11164.50 грн., з яких:
- Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 2500.00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 8664.50 грн.;
2) за кредитним договором №101501569 від 03.11.2021 в розмірі 54000.00 грн., з яких:
- Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 10000.00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 42100.00 грн.
- Заборгованість за комісіями - 1900.00 грн.
Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 65164.50 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.
Позовна заява підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 р. у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18).
Зі змісту позовної заяви, а також з доданих до неї документів випливає, що:
а) у позовній заяві позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості, яка складається із сум заборгованостей по двом різним договорам, один з яких є кредитним договором, а інший договором позики, що регулюються різними нормами ЦК України;
б) суттю звернення є стягнення заборгованості за 2 договорами, укладеними між відповідачем ОСОБА_1 та різними фінансовими установами: ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс», ТОВ «Мілоан», право вимоги за якими перейшло до позивача за різними договорами факторингу;
в) сума заборгованості по кожному з двох договорів складається із декількох складових частин: основного боргу по кредиту; заборгованості по відсотках; заборгованості по комісіям.
Так, кожна кредитна операція (операція позики) є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори факторингу тощо).
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18, від 25.07.2019 у справі № 916/2733/18 та від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.
В той же час, суд констатує, що вищенаведені договори не поєднані між собою підставою укладення (наприклад, генеральною кредитною угодою), а є окремими договорами, укладеними різними кредитодавцями, які передбачають видачу кредитів на різні суми, строки, під різні проценти, з відмінним умовами виконання договорів.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем при поданні позову порушено правила ст. 188 ЦПК України щодо об'єднання позовних вимог, оскільки вимога позивача про стягнення заборгованості містить, як складові частини, суми окремих заборгованостей по двом різним договорам; при цьому, суми заборгованості за кожним із двох договорів мають свої власні підстави виникнення, які відрізняються одна від одної та базуються на різних умовах договорів та різних обставинах їх виконання.
Таким чином, позовні вимоги позивача не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами.
Сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, встановлені ЦПК України, що додатково свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.
У даному випадку, пов'язаними за підставою виникнення та поданими доказами можна вважати тільки вимоги, які виникли на підставі кожного окремого договору, тобто вимоги про стягнення неповернутого кредиту (позики), відсотків за користування, інших нарахувань.
За змістом п.2 ч.4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачу у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Слід зазначити, що частиною 6 ст.188 ЦПК України визначено право суду за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи, до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
В той же час, таке виділення можливе тільки за умов, що не було порушено правила об'єднання позовних вимог.
Оскільки вищезазначені позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» не пов'язані між собою підставами виникнення та не пов'язані поданими доказами, то вони не можуть вважатися однорідними, а відтак норми статті 188 ЦПК України в даному випадку не можуть бути застосовані.
Крім того, суд звертає увагу на те, що при поданні позову із загальною сумою вимог 65164.50 гривень, позивачем не долучені докази сплати судового збору окремо по кожному із договорів.
Оскільки позивачем було порушено правила об'єднання позовних вимог та сплачено судовий збір, виходячи із загальної суми позову, а після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується, то в даному випадку застосування судом положень ч.6 ст.188 ЦПК України і роз'єднання позовних вимог не сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства та призведе до безпідставного зменшення судових витрат позивача.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» та роз'яснює позивачу можливість звернення до суду із окремими позовами зі сплатою судового збору по кожному позову окремо.
У відповідності до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 185, 188, 258-260 ЦПК України,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя: А.С. Семенюк