Справа № 276/717/25
Провадження по справі№ 1-кп/276/97/25
05 листопада 2025 року с-ще Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
потерпілого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Хорошів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060460000027, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грушки Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, пенсіонера, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
02.02.2025 близько 20 год. 00 хв. між ОСОБА_6 та його сином ОСОБА_9 , які спільно розпивали алкогольні напої в кухні будинку за місцем їх спільного проживання в АДРЕСА_1 , виник конфлікт, у ході якого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , тобто в умисному вбивстві останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, у вказаний день, час та місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_9 , та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , взявши до рук кухонну дощечку, яка знаходилась на столі в кухні будинку в АДРЕСА_1 , наніс не менше чотирьох ударів останньою по голові ОСОБА_9 , який сидів на стільці поблизу вказаного стола.
У результаті нанесених ударів ОСОБА_6 , у ОСОБА_9 утворилися тілесні ушкодження у вигляді 2 ран волосистої частини голови, синця та садна волосистої частини голови, 4 крововиливів в м'які тканини голови, лінійного перелому потиличної кістки, 2 крововиливів під м'яку мозкову оболонку, один з яких з утворенням гематоми, крововиливу під м'яку оболонку мозочка, дрібно точкових крововиливів в речовині головного мозку в лівій скроневій та на стінці лівого бокового шлуночка, які по механізму свого утворення складають відкриту черепно-мозкову травму, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх утворення та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Надалі, від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 помер за місцем свого проживання в кімнаті будинку в АДРЕСА_1 .
Своїми умисними діями, які виразились в умисному вбивстві ОСОБА_9 , тобто умисному протиправному заподіянні смерті останньому, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 не визнав винуватість у пред'явленому обвинуваченні та повідомив, що не міг вчинити вбивство ОСОБА_9 , оскільки це його син. Пояснив, що 02.02.2025 року ввечері близько 19 години він конем із села Сколобів приїхав додому в село Солодирі. З будинку вийшов його син ОСОБА_9 , який був в нетверезому стані. Він попросив ОСОБА_9 розпрягти коня, після чого ОСОБА_9 допоміг йому та сказав щоб він йшов в будинок вечеряти. Він та ОСОБА_9 вечеряли удвох. ОСОБА_10 з ними не вечеряв та пішов у іншу кімнату дивитися телевізор в навушниках. У ході вечері за столом ОСОБА_9 налив по сто грам горілки, яку вони випили. Після цього ОСОБА_9 спробував затіяти з ним бійку, через що він взяв зі столу дощечку та стукнув ОСОБА_9 один раз по лобі, після чого дощечка розкололася навпіл. Під час удару дощечкою він не розумів, що може нанести ОСОБА_9 якусь смертельну травму, удар був легким. Крові від удару дощечкою в ОСОБА_9 не було. Він поклав одну половинку дощечки на стіл, а інша впала біля столу. Потім сів біля груби та закурив, а ОСОБА_9 продовжив сидіти за столом та мовчав. Після цього він повідомив ОСОБА_9 , що покурив та лягає спати, після чого заснув, протягом сну він нічого не чув. До того, як він заснув, інший син ОСОБА_10 в кімнату до нього та ОСОБА_9 не заходив. Близько 4 години 30 хвилин ранку його розбудив син ОСОБА_10 та повідомив йому, що ОСОБА_9 мертвий. Проснувшись, він побачив посеред кімнати на килимі дві калюжі крові на відстані близько одного метра від стола, де вони вечеряли, одяг ОСОБА_9 також був у крові, а сам ОСОБА_9 лежав у іншій кімнаті головою на дивані, на шторах у цій кімнаті також була кров. Він підійшов до ОСОБА_9 , перевірив пульс та попросив ОСОБА_10 трохи повитирати кров, яка була по будинку на килимі та яка може рознестись ще більше. При перевірці пульсу тіло ОСОБА_9 вже було холодне, з чого він зрозумів, що ОСОБА_9 мертвий. Він зателефонував до швидкої медичної допомоги та повідомив, що в будинку покійник, однак йому повідомили, що у разі смерті особи вони виїзд не здійснюють. Потім зателефонував у поліцію. Про те, що не можна витирати кров до приїзду працівників поліції, він не знав. Після приїзду працівників поліції його забрали та в будинок більше не пустили, що відбувалося далі він не бачив. Знадвору він перетелефонував своєму сину ОСОБА_8 та повідомив, щоб той приїжджав, бо ОСОБА_9 напевно мертвий. Обвинувачений повідомив, що часом з сином ОСОБА_9 могли сваритися, але загалом між ними були нормальні стосунки, ОСОБА_9 його ніколи не бив. Про жодних ворогів або якісь конфлікти ОСОБА_9 з кимось іншим йому невідомо.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 надав показання, що є сином обвинуваченого ОСОБА_6 . Повідомив, що ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проживали разом в АДРЕСА_1 . В ході спільного проживання іноді випивали алкогольні напої, часом сварилися, однак бійок між ними не виникало. Іноді ОСОБА_11 з ОСОБА_9 після вжиття алкогольних напоїв могли побитися між собою. Також часом ОСОБА_12 , який жив по сусідству, та ОСОБА_9 могли побитися між собою. Показав, що в неділю, 02.02.2025 року, близько 11 години, він приїхав до ОСОБА_9 додому, що по АДРЕСА_1 . Там також знаходився ОСОБА_10 , а батька - ОСОБА_6 вдома не було. Він пробув там до 12 години, після цього близько 13 години поїхав в місто Київ. Наступного дня близико 04 години 30 хвилин до нього подзвонив батько ОСОБА_6 та повідомив йому, що «Вітька кончився». Жодних інших обставин батько йому не повідомив, а він у нього не запитував. Він відповів ОСОБА_6 , щоб той викликав швидку медичну допомогу та поліцію, а сам буде збиратися та повертатися назад у село. Після цього він приїхав з міста Києва в село Солодирі за адресою проживання батька та побачив у першій кімнаті будинку кров посеред кімнати, біля столу, на столі, а також в крові була табуретка. В другій кімнаті побачив мертвим ОСОБА_9 , який лежав головою на дивані з розбитою задньою частиною голови. Батька - ОСОБА_6 та брата - ОСОБА_10 в будинку не було. Після того з батьком він не бачився та не спілкувався. Спілкувався з ОСОБА_10 , який йому розповів, що ОСОБА_13 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , утрьох вдома разом випивали алкогольні напої, після чого батько - ОСОБА_6 в п'яному вигляді ліг спати та заснув, згодом ОСОБА_10 їх залишив та ліг, увімкнувши навушники, після чого нічого не чув та не бачив. Повідомив, що ОСОБА_10 йому розповів, що коли батько ОСОБА_6 вже спав, то ОСОБА_9 ще був живий. Також ОСОБА_10 йому розповів, що батько ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_9 до приїзду працівників поліції просив ОСОБА_10 витирати кров, щоб не розносити її по будинку. Повідомив, що хто вбив ОСОБА_9 йому невідомо, а батько ОСОБА_6 не зміг би вбити ОСОБА_9 , бо погано ходить після інсульту. Також дав покази, що батько ОСОБА_6 ніколи не погрожував вбити ОСОБА_9 або нанести якісь тілесні ушкодження, ОСОБА_9 жодних побоювань щодо ОСОБА_6 йому не повідомляв. Також повідомив, що коли він спілкувався з ОСОБА_11 , то остання повідомляла йому, що не має ніякого відношення щодо смерті ОСОБА_9 та не знає жодних обставин щодо його смерті. З ОСОБА_14 після смерті ОСОБА_9 він не спілкувався. На жодній мірі покарання ОСОБА_6 не наполягав.
Обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим та висунуту ним версію про завдання лише одного удару з мотивів самозахисту, суд, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності, вважає вину ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства, як це сформульовано в обвинувальному акті, доведеною поза розумним сумнівом.
Висновок суду ґрунтується на аналізі наступних узгоджених між собою доказів.
Показання свідків:
Судом були допитані свідки, які надали суттєві для встановлення істини показання.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні надав показання, що проживає в селі Солодирі з обвинуваченим, є сином обвинуваченого ОСОБА_6 та братом потерпілого ОСОБА_8 , повідомив що взимку 2025 року, точної дати не пам'ятає, близько 18 години, додому приїхали ОСОБА_6 разом зі ОСОБА_15 . Він в першій кімнаті подав вечерю ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_15 та пішов у другу кімнату. Там випив пігулку, надів навушники, увімкнув навушники та ліг спати. Він не бачив коли ОСОБА_15 пішов з будинку. Проснувся вранці, увімкнув світло та побачив у кімнаті, де спав, брата ОСОБА_9 який знаходився на підлозі, а голова лежала на дивані, крові видно не було. Він подумав, що брат заснув у такому положенні через те, що спить Він підійшов до нього та гукнув, потім перевірив пульс, зрозумів, що тіло ОСОБА_9 вже було холодне. На потилиці ОСОБА_9 була вавка, на тілі та голові брата крові не було. Він вийшов у першу кімнату та побачив там сліди крові на килимі, табуретці, в сінях. На столі, кухонній дощечці та одязі батька крові не було. Коли він спав жодних криків, звуків боротьби, прохання про допомогу він не чув та спав у навушниках. Він розбудив батька ОСОБА_6 , після чого той викликав поліцію. Він запитував у батька що сталося та звідки взялася кров, однак останній сказав йому, що нічого не знає. ОСОБА_6 сказав йому повимочувати найбільші плями крові, після чого він у шоковому стані вимочив найбільшу пляму крові у відро. Для чого це потрібно було ОСОБА_6 йому не повідомляв. Після приїзду поліції, йому було повідомлено, що такого не можна було робити. У ході допиту його поліцією він був у шоковому стані та не може пояснити чому його свідчення в суді відрізняються від тих, які він надав поліції, можливо він щось забув. Надані поліції свідчення є правдивими, окрім тих, що він після того, коли ліг спати, просинався та заходив у кімнату батька. Насправді він проснувся вранці, після чого знайшов ОСОБА_9 мертвим. Свідок повідомив, що за життя ОСОБА_9 між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 були нормальні відносини, сварок між ними не було, ОСОБА_6 при жодного умислу щодо шкоди здоров'ю чи позбавлення життя ОСОБА_9 не висловлював, ОСОБА_6 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 не завдавав, тілесних ушкоджень на носі ОСОБА_9 не мав. ОСОБА_9 був неконфліктною людиною, у вечір того дня ОСОБА_11 до будинку не приходила. Повідомив, що на ніч двері будинку, в якому він проживає, зсередини ніколи на замок не зачинялися, в тому числі не були зачинені на замок у ніч, коли помер ОСОБА_9 . В кінці допиту свідок висловив своє небажання щодо засудження батька ОСОБА_6 .
Суд бере до уваги показання свідка ОСОБА_15 , який показав, що 02 лютого 2025 року близько 18-19 години вечора він допомагав обвинуваченому розпрягти коня, після чого він, обвинувачений та померлий ОСОБА_9 сиділи в будинку за кухонним столом. Свідок пішов додому близько 19-ї години. На той момент і обвинувачений, і потерпілий були напідпитку, однак жодних тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 не було, і будь-яких конфліктів між ними не виникало.
Показання цих свідків дозволяють суду встановити чіткі часові межі вчинення злочину (після 19:00 02.02.2025) та той факт, що єдиною особою, яка перебувала з потерпілим у момент та безпосередньо після завдання йому травм голови, був обвинувачений ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_12 , який був залучений як понятий 03 лютого 2025 року під час огляду місця події, підтвердив, що бачив у кухні на килимі дві калюжі крові, кров на ніжках столу, а також перебиту навпіл дерев'яну дощечку на столі. Крім того, свідок повідомив, що наступного дня після події він розмовляв із ОСОБА_11 , яка, плачучи, сказала йому: «да, я це зробила».
Суд дослідив показання свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_11 (доньки). Свідки надали послідовні та узгоджені показання про те, що 02 лютого 2025 року вони разом з обвинуваченим поверталися з села Сколобів. Ввечері свідок ОСОБА_15 та обвинувачений провели їх додому. Після цього, як стверджували обидві свідки, вони перебували вдома, в одній кімнаті, та нікуди не виходили до самого ранку 03 лютого 2025 року, коли дізналися про смерть ОСОБА_9 . Свідок ОСОБА_11 категорично заперечила свою причетність до вбивства. Показання свідків ОСОБА_17 щодо їх алібі об'єктивно підтверджені показаннями свідка ОСОБА_15 .
Таким чином, суд відкидає як необґрунтовану версію про можливу причетність ОСОБА_11 до вчинення злочину, а її слова, передані свідком ОСОБА_18 , оцінює як емоційну реакцію на трагічну подію, що не підтверджена жодними іншими доказами у справі.
Свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 охарактеризували обвинуваченого та померлого, підтвердивши, що вони часто разом вживали алкогольні напої та іноді сварилися, але свідки не були очевидцями серйозних бійок між ними. Свідок ОСОБА_22 також підтвердила, що бачила сліди крові в будинку 03 лютого 2025 року.
Письмові та речові докази:
Показання свідків, потерпілого та частково обвинуваченого об'єктивно підтверджуються сукупністю досліджених судом письмових та речових доказів:
1.Рапорт чергового від 03.02.2025, згідно з яким 03.02.2025 о 05:13 надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що він виявив свого сина ОСОБА_9 на підлозі без ознак життя, з тілесними ушкодженнями та слідами крові.
2.Протокол огляду місця події від 03.02.2025 з фототаблицями. Під час огляду будинку АДРЕСА_1 у приміщенні кухні зафіксовано численні сліди речовини бурого кольору, схожої на кров, зокрема на підлозі, килимі, ніжках та поверхні столу, скатертині, стільці та шторі. На столі виявлено дерев'яну кухонну дощечку зі свіжим слідом злому посередині та слідами речовини бурого кольору. Також у кухні виявлено відро з водою та ганчіркою, які мали явні сліди змивання речовини бурого кольору. Труп ОСОБА_9 з тілесними ушкодженнями в ділянці голови виявлено на ліжку в суміжній кімнаті.
Цей доказ підтверджує знаряддя злочину (дощечка), місце завдання ударів (кухня), а також факт намагання приховати сліди злочину (відро з ганчіркою), що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_10 та спростовує версію обвинуваченого про його непричетність до подій після завдання одного удару.
3.Протокол огляду місця події від 03.02.2025, згідно якого у ОСОБА_6 вилучено одяг та взуття, в якому останній перебував в момент вчинення кримінального правопорушення. На жакеті, штанах та калошах ОСОБА_6 виявлено плями бурого кольору.
4.Постанова та протокол отримання зразків для експертизи від 03.02.2025, згідно яких у свідка ОСОБА_10 відібрано біологічні зразки, а саме зразки букального епітелію, зрізи нігтьових пластин та змиви з рук.
5.Постанова та протокол отримання зразків для експертизи від 03.02.2025, згідно яких у підозрюваного ОСОБА_6 відібрано біологічні зразки, а саме зразки букального епітелію, зрізи нігтьових пластин та змиви з рук.
6.Протокол проведення слідчого експерименту від 04.02.2025 за участі підозрюваного ОСОБА_6 та відеозаписом ходу проведення вказаної слідчої дії, згідно якого підозрюваний 02.02.2025 близько 20 год. 00 хв за місцем проживання, під час розпивання алкогольних напоїв наніс 1 удар кухонною дощечкою по голові ОСОБА_9 в область лоба.
7.Протокол огляду місця події від 24.03.2025, згідно якого вилучено табурет світло-коричневого кольору з будинку в АДРЕСА_1 .
8.Відеозапис допиту, в порядку ст. 615 КПК України, свідка ОСОБА_10 від 03.02.2025, згідно якого, останній повідомив, що 02.02.2025 ввечері останній перебував у кімнаті будинку за місцем проживання та в цей час почув шум у іншій кімнаті. Надалі, зайшовши до кімнати, останній побачив, як за столом сиділи батько та брат потерпілого, а у останнього на голові була кров, крім того поблизу потерпілого також на підлозі були плями крові. Після побаченого останній пішов до своєї кімнати відпочивати.
9.Висновок судово-медичної експертизи № 130 від 18.03.2025. Згідно з висновком, смерть ОСОБА_9 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з лінійним переломом потиличної кістки, крововиливами під м'яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку, що ускладнилось розвитком набряку набухання головного мозку. Ці ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів внаслідок не менше чотирьох контактних взаємодій (ударів). Два з цих ударів були завдані предметом, що мав ребро (що узгоджується з ребром кухонної дощечки). Травми кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя та перебувають у прямому причинному зв'язку зі смертю. Смерть настала через проміжок часу, що обчислюється годинами (можливо, до одного десятка), від моменту отримання першого удару. У крові трупа виявлено етиловий спирт у концентрації 3,63 проміле.
Цей доказ є ключовим, оскільки він прямо спростовує версію обвинуваченого про завдання лише одного удару, доводячи множинність (не менше чотирьох) цілеспрямованих ударів у життєво важливий орган.
10.Висновок комісійної судово-медичної експертизи № 37 від 24.03.2025. Експертиза підтвердила, що смерть потерпілого настала не миттєво, а через значний проміжок часу (години). Також встановлено, що після отримання черепно-мозкової травми потерпілий міг здійснювати цілеспрямовані дії, зокрема пересуватися. З умови своєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги з госпіталізацією до стаціонару та проведення оперативного втручання можливість врятування гр. ОСОБА_9 була досить високою.
Цей доказ пояснює розбіжність між місцем завдання ударів (кухня, де була основна маса крові) та місцем виявлення трупа (ліжко в іншій кімнаті).
11.Висновки судових криміналістичних (медико-криміналістичних) експертиз № 47-МК від 28.03.2025 та № 54-МК від 03.04.2025. Встановлено, що вилучена з місця події кухонна дощечка є тупим твердим предметом, яким могли бути утворені виявлені у потерпілого тілесні ушкодження (№ 47-МК). Категорично виключається можливість утворення всієї сукупності виявлених ушкоджень внаслідок падіння потерпілого на дерев'яний табурет (№ 54-МК).
Ці докази ідентифікують знаряддя злочину та спростовують будь-яку версію про нещасний випадок.
12.Висновок судово-медичної експертизи № 130 - 2025 від 10.04.2025, згідно якого ОСОБА_6 виявляє клінічні ознаки розладу особистості внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного ґенезу (судинного, інтоксикаційного) (F07.8 МКХ-10). Може усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_6 в момент вчинення злочину виявляв клінічні ознаки розладу особистості внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного ґенезу (судинного, інтоксикаційного). Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними при вчиненні зазначеного злочину. ОСОБА_6 не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру.
13.Висновки судових імунологічних та цитологічних експертиз:
-Висновок експерта № 328 від 21.02.2025: Кров трупа ОСОБА_9 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.
-Висновок експерта № 326 від 04.03.2025: Кров обвинуваченого ОСОБА_6 також належить до групи А з ізогемаглютинінами анти-В та супутнім антигеном Н.
-Висновок експерта № 299 від 28.02.2025, згідно якого у вирізах з двох ватних тампонів виявлено кров людини. При серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і Н. Походження даних антигенів можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві вказані антигени. Такою особою може бути ОСОБА_9
-Висновок експерта № 283 від 28.02.2025: У вирізах зі штанів, вилучених у ОСОБА_6 , виявлено кров людини з антигенами А і Н. Походження крові не виключається від ОСОБА_9
-Висновок експерта № 74/ц від 10.03.2025: У піднігтьовому вмісті обох рук обвинуваченого ОСОБА_6 виявлено кров людини з антигенами А. Походження крові не виключається від ОСОБА_9
-Висновки експертів № 293, 294, 296, 300, 324: Кров людини з антигенами А і Н (група А), яка може походити від ОСОБА_9 , виявлена на всіх досліджених об'єктах з місця події: вирізі зі штори (№ 293), змивах з ніжок столу (№ 294), змивах зі стільця (№ 296), змиві з поверхні столу (№ 300) та вирізі з килима (№ 324).
Суд враховує, що обвинувачений та ОСОБА_9 мають однакову групу крові (А), що не дозволяє експертам категорично ідентифікувати кров на обвинуваченому як таку, що належить потерпілому. Однак, сам факт виявлення крові на одязі та, особливо, під нігтями обвинуваченого, походження якої він не зміг пояснити, у сукупності з іншими доказами (показаннями свідка ОСОБА_10 про наказ витерти кров, знаряддям злочину, множинністю ударів) свідчить про його безпосередній контакт із джерелом кровотечі потерпілого в момент, близький до вчинення злочину.
Мотиви суду та юридична оцінка
Суд, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до наступних висновків.
Суд, проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства.
Суд критично ставиться до показань обвинуваченого про те, що він завдав лише один несильний удар, який не спричинив кровотечі, та ліг спати, не знаючи про подальший розвиток подій, оскільки вони повністю спростовуються об'єктивними доказами:
1.Висновком судово-медичної експертизи № 130 , який встановив не менше чотирьох ударів по голові.
2.Протоколом огляду місця події від 03.02.2025 та показаннями свідків ОСОБА_23 і ОСОБА_10 , які зафіксували масивні сліди крові на місці конфлікту та зламане навпіл знаряддя злочину, що свідчить про значну силу ударів, а не про один "несильний" удар.
3.Висновком судово-медичної експертизи № 74/ц про наявність крові потерпілого під нігтями обох рук обвинуваченого, що свідчить про інтенсивний контакт під час конфлікту.
Версія захисту про можливу причетність до злочину свідка ОСОБА_11 , базована на показаннях свідка ОСОБА_23 , не знайшла свого підтвердження, оскільки спростовується як показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_11 про алібі останньої.
Можливість отримання потерпілим травм внаслідок самовільного падіння (через сильний ступінь сп'яніння) категорично спростована висновком судово-медичної експертизи №
ОСОБА_24 питанням у даному провадженні є розмежування умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК України) та умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України). Визначальним критерієм для такого розмежування є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій (умисел).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (зокрема, постанови ККС ВС у справах № 760/4968/15-к від 09 жовтня 2018 року, № 361/2548/18 від 9 вересня 2021 року, № 401/268/21 від 28 лютого 2024 року), про наявність умислу на вбивство свідчить сукупність обставин: характер, кількість та локалізація поранень (нанесення ударів у життєво важливі органи), інтенсивність та знаряддя злочину, а також поведінка обвинуваченого до, під час і після злочину.
Застосовуючи цю правову позицію до встановлених обставин, суд констатує:
1.Локалізація та кількість: Обвинувачений цілеспрямовано завдав не менше чотирьох ударів виключно у життєво важливий орган - голову потерпілого.
2.Інтенсивність: Сила ударів була достатньою, щоб спричинити лінійний перелом потиличної кістки та злам самого знаряддя злочину (кухонної дощечки).
3.Поведінка після злочину: Обвинувачений, бачивши свого сина закривавленим, не вжив жодних заходів для надання йому допомоги (не викликав швидку) і ліг спати, хоча комісійна судово-медичної експертизи № 37 встановила, що можливість врятування життя потерпілого не виключалася. Більше того, вранці обвинувачений вчинив активні дії, спрямовані на приховування злочину, давши вказівку сину ОСОБА_10 витерти кров , що підтверджується виявленим під час огляду місця події відром з ганчіркою та слідами змивання.
Сукупність цих дій - множинне (щонайменше чотири рази) завдання ударів значної сили у життєво важливий орган (голову) та подальша поведінка обвинуваченого, спрямована не на порятунок потерпілого, а на приховування слідів злочину, - беззаперечно свідчить про те, що ОСОБА_6 усвідомлював високу вірогідність настання смерті сина внаслідок своїх дій та, хоча, можливо, прямо не бажав, але свідомо припускав її настання. Таким чином, він діяв з непрямим умислом на вбивство.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за частиною 1 статті 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Мотиви призначення покарання
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, згідно зі ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 КК України, суд визнає:
1.Вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння (що підтверджується показаннями самого обвинуваченого, свідка ОСОБА_15 ).
2.Вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах (щодо сина).
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 66 КК України, судом не встановлено.
Вивчаючи дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_6 є пенсіонером за віком, за місцем проживання характеризується як спокійна, врівноважена людина, хоча й періодично вживає спиртні напої. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Враховуючи виняткову тяжкість вчиненого злочину проти життя, наявність двох обставин, що обтяжують покарання, та відсутність обставин, що його пом'якшують, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Інші питання
Запобіжний захід: Обвинуваченому ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді від 05.02.2025 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. Враховуючи, що обвинувачений визнається винним у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який призначається покарання у виді реального позбавлення волі, та з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за доцільне залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без змін до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання: Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання належить зарахувати строк попереднього ув'язнення з моменту його фактичного затримання, тобто з 03 лютого 2025 року.
Речові докази: Долю речових доказів, які були долучені до матеріалів провадження та на які було накладено арешт ухвалою слідчого судді від 05.02.2025, належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 368, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.
Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту взяття його під варту, тобто з 16 год. 00 хв. 03 лютого 2025 року, зарахувавши у строк покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 03 лютого 2025 року по час набрання вироком законної сили.
Засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на строк 60 днів по 03 січня 2026 року (включно).
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 05.02.2025 по справі №276/222/25 - скасувати.
Речові докази:
-5 недопалків самокруток; дерев'яну палицю, яка на своїй поверхні має сліди речовини бурого кольору, коробку від мобільного телефону марки REDMI 9A, змиви з двох ручок дверей, які зроблено на дерев'яні ватні аплікатори, виріз килима з речовиною бурого кольору, змиви з двох ручок дверей, які зроблено на дерев'яні ватні аплікатори, змив з нашарування речовини бурого кольору, пластикову пляшку із залишками спиртової рідини, дві скляні чарки, залишки волосся, дерев'яну дощечку, два змиви із скатертини, скляну чарку, змив з масивного нашарування речовини бурого кольору, два змиви з нашарування речовини бурого кольору з ніжок столу, два змиви із стільця з нашаруванням речовини бурого кольору, вирізи з центральної частини килима з плямою речовини бурого кольору, фуфайку з нашарування речовини бурого кольору, змив з відра з нашаруванням речовини бурого кольору, чоловічі джинсові штани синього кольору з ременем чорного кольору на яких наявні сліди речовини бурого кольору, два змиви з речовини бурого кольору, виріз із штори з нашаруванням речовини бурого кольору, два змиви з нашарування речовини бурого кольору, виріз з подушки з нашаруванням речовини бурого кольору, вирізи з ковдри з нашаруванням речовини бурого кольору, куртку коричневого кольору, піджак чорного кольору з плямою речовини бурого кольору на лівому рукаві, штани чорного кольору з слідами речовини бурого кольору, гумові галоші чорного кольору на правому з яких наявні сліди речовини бурого кольору - знищити;
-мобільний телефон марки Nomi із сім-картою - НОМЕР_1 , мобільний телефон в корпусі чорного кольору без задньої кришки з пошкодженим дисплеєм - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ;
-зрізи з нігтьових пластин правої та лівої руки ОСОБА_9 , змиви з правої та лівої руки ОСОБА_9 , зразок крові ОСОБА_9 - знищити;
-дерев'яний табурет світло-коричневого кольору - повернути власнику ОСОБА_10 ;
-чотири оптичні диски з відеозаписами допитів та слідчих експериментів - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Хорошівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1