Справа № 275/955/25
05 листопада 2025 року селище Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
цивільного позивача ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Брусилів обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024060420000438 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Брусилів, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, який на утримані неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
01.10.2025 до Брусилівського районного суду Житомирської області надійшов на розгляд обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024060420000438 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 16.10.2025 призначено судовий розгляд кримінального провадження № 12024060420000438 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який триває.
В судовому засіданні 05.11.2025 прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вказаний запобіжний захід було обрано щодо обвинуваченого 17.07.2025 року слідчим суддею Корольовського районного суду міста Житомира строком до 14.09.2025 (включно) та 12.09.2025 слідчим суддею Корольовського районного суду міста Житомира продовжено на 60 діб до 13.11.2025 (включно). В зв'язку з неможливістю завершити судовий розгляд до 13.11.2025, прокурор просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Клопотання мотивує тим, що ризики, які були при обранні запобіжного заходу, передбачені п.п.1, 3-5 ч. 1 ст.177 КПК України - не зменшились. Так, існує реальний ризик переховування ОСОБА_4 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує; відомості про особу ОСОБА_4 , який не має міцних соціальних зв'язків, неодружений, непрацевлаштований, без офіційних джерел доходу. Також наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного із примусовою ізоляцією від суспільства. Також є ризик вчинення іншого правопорушення, так як обвинувачений не працює, обвинувачується у скоєння особливо тяжкого злочину. Тому прокурор вважає, що наявні достатні підстави для необхідності та обґрунтованості продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечувала щодо продовження запобіжного заходу, просила змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на більш м'який.
Обвинувачений погодився з думкою захисника.
Потерпіла та її представник підтримали думку прокурора.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд враховує, що запобіжний захід застосовується саме з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язкам та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти (рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «W проти Швейцарії», в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.
Суд враховує, що згідно матеріалів справи, у кримінальному провадженні №12024060420000438 від 11.09.2024 ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину.
В ході досудового розслідування 07.10.2024 підозрюваного ОСОБА_4 було оголошено в розшук.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 29.04.2025 у справі №296/4586/25 надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , з метою його приводу до Корольовського районного суду м. Житомира для участі в розгляді клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
16.07.2025 ОСОБА_4 затримано на підставі дозволу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомир та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.09.2025.
12.09.2025 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомир ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.11.2025 (включно).
Прокурор зазначає, що ризики, які були при обранні запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України не зменшились.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд враховує обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.
Так, наявні у матеріалах клопотання обставини та докази, на які посилається прокурор у клопотанні, є достатніми та на час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу підтверджують наявність підстав вважати, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років; не має міцних соціальних зв'язків, неодружений, непрацевлаштований, без офіційних джерел доходу. Тому з метою уникнення від можливої кримінальної відповідальності обвинувачений дійсно може переховуватись від суду чи затягувати судовий розгляд; може незаконно впливати на свідків, які ще не допитані, з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані вище ризики виправдовують продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою та свідчать, що жоден інший менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти існуючим ризикам.
В свою чергу, твердження захисника про можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу є непереконливими.
Даних щодо неможливості за станом здоров'я обвинуваченого перебувати в СІЗО суду не надано.
Таким чином, на даний час відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки він обирався з урахуванням тяжкості злочину, особи обвинуваченого та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на даний час обставини, які існували і на час обрання та продовження запобіжного заходу, не зникли - судовий розгляд справи по суті не завершено, свідки не допитані, письмові та речові докази не досліджені, у зв'язку з чим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на 60 днів.
Також, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчинення злочину із застосуванням насильства та який спричиним загибель людини, то на підставі ч. 4 ст.183 КПК України, вважає за необхідне не визначити обвинуваченому розмір застави, оскільки цей альтернативний запобіжний захід не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти наявним ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО Державної установи «Житомирська УВП (№8)» відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 03 січня 2026 року включно.
Строк дії ухвали закінчується 03.01.2026.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження та СІЗО Державної установи «Житомирська УВП (№8)».
Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.
Суддя ОСОБА_1