Справа № 275/939/25
05 листопада 2025 року селище Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Миколайчука П.В.,
із секретарем судового засідання - Довгаленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Зміст позовних вимог
26.09.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. В обґрунтування позовних вимог вказала наступне.
02.09.2017 Брусилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 51. Від спільного шлюбу народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Спільне життя з ОСОБА_2 не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, та різні погляди на життя, внаслідок чого він залишив сім'ю і проживає окремо та не виконує свої батьківські обов'язки, щодо утримання дитини, не приймає участі у її вихованні та не надає матеріальну допомогу на її утримання.
Враховуючи вказане, просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення донькою ОСОБА_3 повноліття.
Процедура та позиції сторін
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 29.09.2025 відкрито провадження справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивачка не з'явилася, до позову додала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, надіслав заяву, в якій просив розглядати справу без його присутності, з позовними вимогами згоден.
Відповідно до ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
27.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Фактичні обставини встановлені судом
02.09.2017 Брусилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , актовий запис № 51, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 02.09.2017 (а.с. 10).
У шлюбі у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька - ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане Коростишівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 24.01.2018 (а.с.11).
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 25.04.2025, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.12-13).
Згідно довідки про склад сім'ї від 25.09.2025 № 143, позивачка ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
Інших доказів суду не надано, з клопотанням про їх витребування сторони не звертались.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. У ч. 1 ст. 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно частин 8, 9 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно із ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 2, 3 ст. 181 СК України).
Згідно вимог ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Відповідно до роз'яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки дитина від шлюбу проживає з позивачкою, остання як її мати має право на стягнення аліментів. Добровільно сторони не вирішили питання сплати аліментів, тому позивач бажає отримувати аліменти за рішенням суду та просить їх стягувати у частці від доходу батька.
Відповідач за віком є працездатним, відсутні відомості, що він є особою з інвалідністю чи має інших утриманців, суду відповідач не спростував доводів щодо можливості сплати аліментів у розмірі 1/4 частини від свого доходу.
Підсумовуючи викладене вище, призначаючи розмір аліментів відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує потребу позивачки у матеріальній допомозі на утримання дитини, а також беручи до уваги рівний обов'язок обох батьків брати участь в утриманні дітей, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утриманні неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
За встановлених обставин справи, суд вважає вказаний розмір аліментів, стягуваних з одного з батьків, необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, підстав для інших висновків суду не надано.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду підлягає до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Згідно ч.1 ст.191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову - з 26.09.2025.
Розподіл судових витрат
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з вказаним позовом, а відповідач від сплати судового збору під час розгляду даної справи не звільнений, то на підставі ч.6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.180, 181, 182, 183 СК України, ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26.09.2025 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у виді судового збору в сумі 1 211 гривень 20 копійок.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено судом 05.11.2025.
Реквізити сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя П.В. Миколайчук