Справа №295/3554/24
6/295/194/25
05.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Зосименка О.М.,
при секретарі Хінцинській В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
встановив:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про розстрочення виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24.07.2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування поданої заяви вказав , що скрутне матеріальне становище, оскільки доходів не має, його безробіття пов'язане з тим, що у він має 3 групу інвалідності, через що мало хто хоче приймати його на офіційну роботу, крім того одружений, а також ще має на утриманні двох дітей, проживає разом зі своїми батьками ОСОБА_3 , яка являється інвалідом 3-ої групи та ОСОБА_4 , який являється інвалідом 2-ої групи, яким також допомагає по мірі фінансової можливості.
Представником позивача подані заперечення в яких просить дану заяву залишити без задоволення оскільки Відповідач навмисно не повідомляв державного виконавця про збільшення розміру свого доходу, у зв'язку з чим, у останнього утворилась заборгованість по аліментам, відповідач не бажаючи сплачувати заборгованість по аліментам не вижив жодного заходу на погашення боргу до моменту подачі позивачем заяви до ДВС пре примусове виконання рішення та реалізації наявного майна у відповідача, Доказів в потребі в догляді або встановлення догляду за батьками інвалідами відповідачем не надано.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, подали заяви про розгляд у їх відсутність.
Дослідивши заяву, матеріали справи, докази на обґрунтування заяви, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24.07.2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, які стягуються на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка утворилась станом на 01.02.2024 в розмірі 128 880 гривень 45 копійок, а також стягнуто 4 000 грн. в рахунок відшкодування понесених витрат на надання професійної правничої допомоги .
Постановою Житомирського апеляційного суду від 05.06.2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Касянчука Сергія Вікторовича, залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 липня 2024 року, - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед. Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до положень ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, заявник стверджує, що має третю групу інвалідності, через що мало хто хоче приймати його на офіційну роботу. Згідно довідки МСЕК №5144566 ОСОБА_1 має третю групу інвалідності з 17.01.2014 року, протипоказана праця з напруженнями органу слуху (а.с.55). Жодних доказів про те, що заявнику було відмовлено у працевлаштуванні через встановлену групу інвалідності, до заяви або у судове засідання не було надано.
Одночасно, як вбачається з довідки ПФУ Форма ОК-5 дохід заявника у 2024 році склав 57 951,13 грн.
Як вбачається з постанови Житомирського апеляційного суду від 05.06.2025 року ОСОБА_1 з січня 2023 року по 01.02.2024 року проходив військову службу, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 про грошове забезпечення та відрахування відносно ОСОБА_1 в період з 01.01.2023 року по 28.02.2023 року нарахований дохід становить 45809,19 грн, відомості про відрахування з грошового забезпечення військовослужбовця аліментів відсутні.
Як встановлено, заявник одружений, має на утриманні двох дітей, ОСОБА_6 2013 р.н., ОСОБА_6 2013 р.н., що підтверджується свідоцтвом про шлюб, свідоцтвами про народження (а.с.56-58). Крім того, заявник має батьків ОСОБА_4 , який має другу групу інвалідності та ОСОБА_3 , яка має третю групу інвалідності (а.с.62,65).
Отже, встановивши, що заявник, маючи третю групу інвалідності (протипоказана праця з напруженнями органу слуху), не надав жодних доказів про спроби працевлаштування та отримання відмови через встановлену групу інвалідності, разом з тим особа проходила військову службу за контрактом, отримував стабільний дохід, проте відрахування з грошового забезпечення військовослужбовця на сплату аліментів не здійснювалися, та заявником, не надано до заяви будь-яких відомостей про здійснені ним витрати на батьків та що останні не мають будь-якого грошового забезпечення, та потребують додаткового утримання, пов'язаного зі станом здоров'я, а наявність шлюбу та дітей не є об'єктивною обставиною для розстрочення виконання судового рішення зі сплати пені за прострочення сплати аліментів на іншу дитину заявника, оскільки діти забезпечуються в рівній мірі, у зв'язку з вищевстановленими обставинами, суд вважає, що заявником не доведено наявність об'єктивних обставин для розстрочення виконання судового рішення про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, тому подану заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду, протягом п'ятнадцяти днів, з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Зосименко