Справа №295/10703/25
Категорія 68
2/295/3839/25
05.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
Головуючої судді Воробйової Т.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 24.02.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №204.
В обґрунтування вимог позову зазначено, що сімейне життя не склалось, подружжя втратило почуття любові один до одного, мають різні погляд на життя, фактично не підтримують шлюбних відносин. Позивач вважає, що подальше перебування у шлюбі з відповідачем є недоцільним, а отже неможливим. Подальше перебування у шлюбі може призвести до постійних сварок та конфліктів, які остаточно зруйнують повагу один до одного.
Ухвалою суду від 02.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.
Сторони нескористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно з ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 24.02.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №204.
Позивач скористалась своїм правом та звернулась до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин третьої, четвертої статті 56 Сімейного кодексу України, кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Такі положення національного законодавства України відповідають ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
З огляду на викладене, враховуючи доводи ОСОБА_1 , наведені у позові, а також те, що заперечень відповідача щодо розірвання шлюбу до суду не надійшло, суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, відтак, розірвання шлюбу буде відповідати інтересам позивача, а збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, тому позов необхідно задовольнити.
Згідно з ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У відповідності до абз.2 ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судові витрати, згідно зі ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням задоволення заявленого позову.
Керуючись ст. 104, 105, 110-115 СК України, ст. 2-5, 10-13, 81, 141, 142, 206, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 24.02.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №204, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8) м. Житомир, просп. Незалежності, 172, РНОКПП 2523918051).
Суддя Т.А. Воробйова