Справа №295/7501/25
Категорія 94
1-кп/295/820/25
05.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретарів судового
засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в залі суду кримінальне провадження
№ 12025060600000699 від 07.05.2025 про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ягубець, Христинівського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, не маючого на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, востаннє: 02.03.2015 Новоград-Волинським міським судом за ст. 186 ч. 2, ст. 125 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки; 03.11.2016 Новоград-Волинським міським судом за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 02.03.2015 до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Відбув покарання 04.10.2021,
за ч. 4 ст. 186 КК України,
30.04.2025 приблизно о 22 год 30 хв ОСОБА_7 перебував поблизу зупинки громадського транспорту, що за адресою: вул. Київська, 89, в м. Житомир, де на тротуарі помітив ОСОБА_6 , який в стані алкогольного сп'яніння лежав на асфальтному покритті, оскільки між ним та іншим громадянином виник словесний конфлікт, який переріс в суперечку.
В цей день, час, місці, та за вказаних обставин у ОСОБА_7 виник раптовий злочинний умисел, направлений на відкрите, повторне викрадення майна, яке належить ОСОБА_6 , а саме - сумки, яка знаходилась на його тулубі, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я останнього, вчинене в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 з метою створення сприятливих умов, скориставшись його станом, так як ОСОБА_6 знаходився на землі, наніс удар правою ногою в область тулубу останнього для подолання можливого опору потерпілого.
Після чого, ОСОБА_6 намагався піднятись, однак ОСОБА_7 з метою подолання волі до опору, взявшись за ручку сумки, яка висіла на тулубі ОСОБА_6 , почав шарпати за допомогою неї тіло останнього, внаслідок чого потерпілий впав, та ОСОБА_7 , усвідомлюючи що на зупинці громадського транспорту знаходяться інші громадяни, наніс удар правою рукою в область обличчя ОСОБА_6 , чим завдав фізичного болю, тим самим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, після чого шляхом ривку зірвав з його тулуба шкіряну коричневу сумку вартістю 1 000 грн.
Після чого ОСОБА_7 , утримуючи викрадене майно при собі, усвідомлюючи, що за його діями спостерігають інші громадяни, місце вчинення злочину залишив та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 1000 грн.
У судовому засіданні обвинувачений щиро розкаявся, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. Також показав, що 30.04.2025 приблизно о 22 год 30 хв на зупинці громадського транспорту, за адресою: вул. Київська, 89, в м. Житомир, наніс удар правою ногою в область тулубу ОСОБА_6 , який лежав на землі у стані алкогольного сп'яніння, після чого потерпілий намагався піднятись, однак за допомогою ручки сумки потерпілого, яка висіла на його тулубі почав шарпати за допомогою неї тіло останнього, внаслідок чого ОСОБА_6 впав, усвідомлюючи, що на зупинці громадського транспорту знаходяться інші громадяни, наніс удар правою рукою в область обличчя ОСОБА_6 , чим завдав фізичного болю, тим самим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, після чого шляхом ривку зірвав з його тулуба потерпілого шкіряну коричневу сумку, місце вчинення злочину залишив та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Добровільно відшкодував завдану шкоду потерпілому. Щиро кається. Активно сприяв розкриттю злочину. Жалкує про вчинене. Просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні надав покази про те, що
ОСОБА_7 вчинив дане кримінальне правопорушення в час, місці та за обставин, зазначених у обвинувальному акті. Обвинувачений добровільно завдані збитки йому відшкодував. Просив суворо не карати ОСОБА_7 .
У зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.
За таких обставин, враховуючи показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 186 КК України, як умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст. 66 КК України є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Щире каяття характеризується суб'єктивним ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає не тільки в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого а й бажання виправити ситуацію. Однак враховуючи наявність судимостей, те що обвинувачений систематично вчиняє корисливі злочини в тому числі і за ст. 186 ч. 2 КК України, то данні обставини не можуть вказувати на щирість його каяття. Тому суд не визнає як пом'якшуючу обставину заявлене щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст. 67 КК України, не встановлено.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що обвинувачений раніше судимий, неодружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не працює, характеризується позитивно за місцем проживання, звертався в Кол-центр з питань розміщення тимчасово евакуйованих осіб щодо можливості поселення внутрішньо переміщених осіб у його будинку, те, що потерпілий у судовому засіданні просив не карати суворо обвинуваченого, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в умовах ізоляції від суспільства та призначає обвинуваченим міру покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, оскільки вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Арешт накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14.05.2025 у справі № 295/6261/25 на куртку жовтого кольору та кросівки шкіряні чорно-білого кольору, слід скасувати.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у вказаному кримінальному провадженні відсутній.
Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту набрання вироком законної сили та приведення його до виконання.
Арешт накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14.05.2025 у справі № 295/6261/25 на куртку жовтого кольору та кросівки шкіряні чорно-білого кольору - скасувати.
Речові докази, а саме:
-куртку жовтого кольору та кросівки шкіряні чорно-білого кольору - повернути ОСОБА_7 , або його довіреній особи, а у разі не запиту - знищити;
-2 DVD-R диска - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1