П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23569/25
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук'янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши можливість призначення розгляду справи за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕРСІОР» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
В порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з'ясовані питання та здійснені підготовчі дії, передбачені ст. 306 КАС України.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участі представника Державної податкової служби України.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, колегія суддів дійшла висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зауважує, що в клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач не вказує на наявність обставин та/або доказів у справі, які потребують надання представниками сторін усних пояснень з метою її правильного вирішення.
В даному випадку, колегія суддів наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін жодним чином не порушує основні засадами (принципи) адміністративного судочинства та не обмежує сторін в реалізації ними своїх процесуальних прав.
Колегія суддів зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої доводи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 755/12623/19.
Також, слід зазначити й про те, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Вирішуючи заявлене клопотання учасника справи про його бажання брати участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань.
Зокрема, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах, в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі “Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. “Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За наведених обставин, на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 262, 306, 307, 311, 312, 321 КАС України, колегія суддів,-
В задоволенні клопотання Державної податкової служби України про розгляд справи за участі представника скаржника відмовити.
Підготовку до розгляду адміністративної справи закінчити.
Призначити справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання № 9 на 11.11.2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Лук'янчук
Судді А.І. Бітов І.Г. Ступакова