П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/13526/25
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
30 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати їй грошового забезпечення за період з 08.02.2022 року по 22.11.2023 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2023 роки без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок на її користь грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат за період з 08.02.2022 року по 22.11.2023 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року - 2481 гривня 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року - 2684,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідач протиправно не здійснював нарахування та виплату їй грошового забезпечення за період з 08.02.2022 року по 22.11.2023 року з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови № 704.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що він не є належним відповідачем у справі. Крім того, відповідач зазначив, що грошове забезпечення позивача обраховувалось на підставі чинного на час виплати законодавства та підстави для перерахунку грошового забезпечення відсутні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 08.02.2022 року по 19.05.2023 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2023 роки без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат за період з 08.02.2022 року по 19.05.2023 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року - 2481 гривня 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року - 2684,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, апелянт наголосив, що грошове забезпечення позивача нараховувалось та виплачувалось у відповідності до приписів постанови № 704. Крім того, апелянт звернув увагу, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки доводам відзиву на позовну заяву стосовно неналежного відповідача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України, а саме:
- з 08.02.2022 року по 22.11.2023 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та була зарахована на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 .
- з 23.11.2023 року по теперішній час у військовій частині НОМЕР_3 .
24 березня 2025 року позивачем направлено заяву до відповідача із проханням надати інформацію про застосований розмір прожиткового мінімуму при встановленні посадового окладу та окладу за військовим званням.
У відповідь на заяву військовою частиною НОМЕР_2 надано лист від 19.04.2025 року №14/1642, яким повідомлено позивача, що у період з 08.02.2022 року по 22.11.2023 року грошове забезпечення відповідачем виплачувалось із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення у заниженому розмірі з 08.02.2022 року по 22.11.2023 включно грошового забезпечення, без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України про бюджет на відповідний тарифний коефіцієнт, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що з 29.01.2020 у позивача виникло право на обчислення розміру посадового окладу шляхом застосування пункту 4 постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно наказу Міністерства оборони України№280 від 22.05.2017 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» розроблено правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України.
Фінансове забезпечення військової частини здійснюється відповідно до чинного законодавства України, цих Правил, вказівок та роз'яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України, забезпечувальних фінансових органів та відповідних служб забезпечення (в межах їх відповідальності).
Військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).
Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.
У відповідності до Наказу №280 фінансове забезпечення - це система заходів, що включає фінансове планування, отримання, зберігання, економне, ефективне і цільове використання коштів відповідно до вимог чинного законодавства України, організацію обліку та звітності з метою виконання військовою частиною покладених на неї завдань.
Начальник фінансового органу військової частини - розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права та обов'язки, порядок взаємодії посадових осіб щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини - розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини - розпорядником коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення. Первинні документи, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (виконавці документів) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Відповідно Положення про спільне фінансове господарство, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.09.2022 № 349, військова частина НОМЕР_2 разом із військовою частиною НОМЕР_1 та деякими іншими військовими частинами утворила спільне фінансове господарство та була зарахована на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 (а.с.54-55).
За умовами цього Положення нарахування (обчислення) грошового забезпечення та інших виплат особовому складу військових частин (установ), зарахованих на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 , здійснюється особовим складом фінансово-економічних служб відповідних військових частин (відповідно до розподілу функціональних обов'язків).
У Положенні розкрито функції та повноваження посадових осіб військових частин, підпорядкованих військовій частині НОМЕР_1 (як бригаді), та вказано, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника), що відповідає абз. 1, 5 п. 8 розд. І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
З викладеного вбачається, що під час проходження позивачем військової служби у ВЧ у ВЧ НОМЕР_2 , саме ця військова частина була уповноважена нараховувати грошове забезпечення позивачу.
Військова частина НОМЕР_1 , яка визначена відповідачем у даній справі, у порядку дії спільного фінансового господарства лише здійснює виплати (перераховує кошти) військовослужбовцям на підставі розрахункових документів, надісланих підпорядкованими військовими частинами, і в даному випадку саме військова частина НОМЕР_2 мала би здійснити (у випадку задоволення позову у межах позовних вимог) нарахування спірних виплат, зазначених у позовній заяві.
Дії ж у частині виплати, яких позивачка вимагає від військової частини НОМЕР_1 , є похідними від потенційного задоволення судом позовних вимог у частині зобов'язання військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок. Оскільки ці дії мали би здійснюватися в силу діючих нормативних приписів, відповідна вимога до військової частини НОМЕР_1 є передчасною.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає вірним доводи апелянта, що військова частина НОМЕР_1 є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки між останньою та позивачем відсутній спір.
Військова частина НОМЕР_1 не здійснювала нарахування (обчислення) спірних сум, тобто будь - яких прав позивача не порушувала. Крім того, позивачка не зверталася до військової частини НОМЕР_1 із клопотанням/вимогою здійснити певні дії (перерахунок) та не отримувала відмови у здійсненні таких дій.
Положення частини другої - третьої статті 48 КАС України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Відтак, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Крім того, обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Одеській окружний адміністративний суд не надав належної оцінки доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву та не з'ясував належне коло відповідачів у справі.
Відповідно до статті 48 КАС України, заміна неналежного відповідача або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції, оскільки наслідком таких дій є розгляд справи спочатку.
Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості заміни неналежної сторони у справі або залучення співвідповідача, це може проводитися виключно судом першої інстанції.
Аналогічна правова позиція викладена верховним Судом в постанові по справі № від 07.04.2020 по справі №200/9346/16-а, від 07.04.2020 по справі №501/1397/17, від 28.11.2019 по справі №826/12172/18, від 24.09.2019 по справі №344/19007/18 та від 26.08.2020 року по справі № 500/2972/17.
Оскільки справу розглянуто судом першої інстанції до неналежного відповідача, це є порушенням вимог процесуального права та підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 та п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 06 травня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308,311, 312, 315,317,321,328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року - скасувати з прийняттям постанови про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко