05 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/3356/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Мінаєва К.В.) в адміністративній справі №280/3356/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
29.04.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача за зверненням позивача ВЕБ-08001-Ф-С-25-055996 від 24.03.2025 про відмову в перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок ТУ ДСА в Запорізькій області від 21.03.2025 №08-02/269 та від 21.03.2025 №08-02/268 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
2) зобов'язати відповідача:
здійснити з 01.01.2023 по 31.12.2023 перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 21.03.2025 №08-02/269 з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн, встановленому на 01.01.2023 абзацом 4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням виплачених сум та з урахуванням компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ;
здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 21.03.2025 №08-02/268, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленому на 01.01.2024 абзацом 4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням виплачених сум та з урахуванням компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з вересня 2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. На виконання рішення суду у справі №280/6487/24 позивачу були видані довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та на 01.01.2024. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання на підставі довідок, виданих ТУ ДСА в Запорізькій області, однак Головним управлінням в Запорізькій області позивачу відмовлено у здійсненні такого перерахунку. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують його конституційне право на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржником зазначено, що суд першої інстанції неправильно послався на зміну правової позиції Великої Палати Верховного суду. Наголошує, що нею був дотриманий порядок звернення до органу Пенсійного фонду для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та подано органу Пенсійного фонду відповідну заяву та нові довідки про суддівську винагороду. У той же час, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області при прийнятті рішення за зверненням позивача ВЕБ-08001-Ф-С-25-055996 від 24.03.2025 не враховано усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що призвело до протиправної відмови у здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та порушення права позивача на належне матеріальне забезпечення. Також посилається на преюдиційність рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №280/6487/24, оскільки ним було встановлено її право щодо видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та на 01.01.2024.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошового утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №280/6487/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025, зокрема, обов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області видати ОСОБА_1 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом:
- на 01.01.2023 - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні;
- на 01.01.2024 - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.
21.03.2025 на виконання рішення суду у справі №280/6487/24 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області видало та направило до позивача та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розрахованого на підставі прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірах: 2684 грн (станом на 01 січня 2023 року), 3028 грн (станом на 01 січня 2024 року).
Звернувшись до територіального управління Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області через вебпортал листом від 24.04.2025 №6678-5241/К-02/8-0800/25 позивача повідомлено, що оскільки до Головного управління не було надано документів, передбачених Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 та враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не змінився, підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відсутні.
Вважаючи протиправним рішення про відмову у здійсненні перерахунку на підставі наданих до пенсійного органу довідок, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, враховуючи зміну правової позиції Великою Палатою Верховного Суду, дійшов висновку, що з огляду на положення пункту 9 розділу IV Порядку № 3-1 у відповідача не було правової підстави для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (2684,00 грн та 3028,00 грн відповідно), оскільки з 2021 розмір грошового утримання діючого судді (посадовий оклад) не змінювався, тобто у позивача не виникло права на перерахунок.
Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно із статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі Закон 1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок №3-1), положеннями пункту 1 розділу IV якого передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України №1402-VIII, частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Відповідно до пунктів 5 та 6 Порядку №3-1 довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок (пункт 9 розділу IV Порядку № 3-1).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, у спірному випадку як на підставу для відмови у здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання зі складових, зазначених у довідках Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області №08-02/268 та №08-02/269 від 21.03.2025, відповідачем вказано на те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу судді, є незмінним та становить 2102,00 грн. на рівні 2020 року.
За змістом частини третьої статті 142 Закону №1402-VIІІ розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до приписів частин першої, другої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, прямо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV).
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Отже, нормами Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, для працездатних осіб - 3028 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Отже, окремими приписами законів про Державний бюджет України на 2022-2024 рр. встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Колегія суддів зазначає, що з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів, починаючи з 2021 року, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24 зробила такий правовий висновок, що безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Таким чином, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (пункти 104-106 постанови від 24.04.2025 у справі №240/9028/24).
Результатом вирішення спору у справі №240/9028/24 була, у тому числі, відмова у задоволенні позовних вимог про стягнення суми суддівської винагороди за період з 01.11.2024 по 31.01.2025, що, за твердженнями позивача у справі №240/9028/24, мала обчислюватися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року (2684 грн) та на 1 січня 2024 року (3028 грн).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому у цій справі суд першої інстанції вірно врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24.
З урахуванням наведених законодавчих норм, правових висновків Великої Палати Верховного Суду та встановлених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що розмір складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, враховуючи приписи статті 7 законів України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «;Про Державний бюджет України на 2023 рік», «;Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2022 року, з 1 січня 2023 року та з 1 січня 2024 року, має розраховуватися з прожиткового мінімуму для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді, тобто з розміру 2102 гривні.
З наявних в матеріалах справи довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області №08-02/268 та №08-02/269 від 21.03.2025 вбачається, що суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та на 01.01.2024 обчислена із прожиткових мінімумів для працездатних осіб в розмірі 2684,00грн. і 3028,00грн. відповідно. Однак, такі довідки не відповідають розміру грошової винагороди діючих суддів, яка в 2023-2024 роках розрахована з прожиткового мінімуму для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00грн., тобто грошова винагорода судді не змінювалася.
Щодо доводів позивача про те, що вказані довідки сформовані на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, колегія суддів зазначає, що з їх змісту слідує, що вони видані на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №280/6487/24, яке базувалося на судовій практиці, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила у постанові від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24.
За вказаних обставин, ураховуючи зміну правової позиції Великою Палатою Верховного Суду, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що з огляду на положення пункту 9 розділу IV Порядку № 3-1 у відповідача не було правових підстав для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, встановлених Законами України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (в розмірі 2684,00грн. і 3028,00грн. відповідно), оскільки розмір суддівської винагороди діючого судді (посадовий оклад) не змінювався, тож у позивача дійсно не виникло права на перерахунок.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду, а тому, враховуючи норми ч. 5 ст. 242 КАС України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року в адміністративній справі №280/3356/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 05 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак