04 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 340/2044/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року (суддя Притула К.М.)
у справі № 340/2044/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати недійсним протокол № 3 від 30.03.2023 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 в частині зняття з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 підполковника запасу ОСОБА_1 ;
- скасувати пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2023 № 1035 «Про зняття з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання»;
- зобов'язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити в черзі при військовій частині НОМЕР_1 , підполковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім'ї 3 (три) особи (в тому числі він) на обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у загальній черзі з 17.08.2003, в списках осіб які користуються правом одержання житла у першу чергу з 24.02.2016, та у позачерговому порядку з 09.08.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача відсутні підстави для зняття позивача з квартирного обліку. Позивач вважає, що протокол № 3 від 30.03.2023 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2023 № 1035 є протиправними.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано недійсним протокол № 3 від 30.03.2023 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 в частині зняття з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 підполковника запасу ОСОБА_1 .
Скасовано пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2023 № 1035 «Про зняття з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання».
Зобов'язано житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити в черзі при військовій частині НОМЕР_1 , підполковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім'ї 3 (три) особи (в тому числі він) на обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у загальній черзі з 17.08.2003, в списках осіб які користуються правом одержання житла у першу чергу з 24.02.2016, та у позачерговому порядку з 09.08.2019.
Суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, наявних під час прийняття спірних рішень, з яких можливо встановити які-небудь ознаки житла, у якому проживає та зареєстрований позивач: дані щодо загальної та жилої площі, наявність зручностей, комунікацій, інші характеристики такого житла, його відповідність встановленим законом санітарним нормам, тощо.
Суд зауважив, що при зарахуванні позивача на квартирний облік на отримання житла та перебування його на квартирному обліку порушень позивачем допущено не було, під час проходження військової служби та на час звільнення позивач перебував на обліку для поліпшення житлових умов як у загальній черзі, так і у позачерговій, календарна вислуга років у Збройних Силах України становить понад 20 років, підстави, визначені законом для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов відсутні, а тому суд дійшов висновку про незаконність дій відповідача щодо зняття позивача разом із сім'єю з квартирного обліку та про наявність правових підстав для задоволення позову.
Суд також встановив, що оскаржуване рішення житлової комісії, оформлене протоколом, та наказ командира військової частини не містять жодної мотивації підстав та причин щодо зняття позивача зі його членами сім'ї з черги обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Суд визнав хибним посилання відповідача на лист-роз'яснення начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення від 14.06.2021 №370/2/5240, оскільки це суперечать положенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Житлового кодексу України, Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, а також іншим нормативно-правовим актам, виданим на виконання цих норм Закону.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що житлова комісія військової частини наділена повноваженням щодо постановки військовослужбовців та знання з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею). Відповідач зауважує, що Порядком №1081 визначено, коли військовослужбовці знімаються з обліку, зокрема у разі поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; вважає, що в спірному випадку позивач забезпечувався житлом для постійного користування, яке мав право приватизувати та відповідно набути на нього відповідне право власності. Жодного застереження, що житлове приміщення, в якому проживає позивач, не придатне до життя, матеріали справи не містять. Відтак скаржник вважає, що рішення у протоколі житлової комісії військової частини за №3 від 30.03.2023 та у наказі командира військової частини № НОМЕР_2 від 19.04.2023 є правомірними.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з 17.08.2003 позивач перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 складом сім'ї із трьох осіб (витяг з протоколу № 3 засідання житлової комісії від 17.08.2003), з 24.02.2016 - у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень (витяг з протоколу № 2 засідання житлової комісії від 24.02.2016), та з 09.08.2019 - на позачерговій черзі отримання житлових приміщень (витяг з протоколу № 4 засідання житлової комісії від 09.08.2019).
Вищевказані обставини підтверджуються відповідачем та не є предметом спору або доказування у цій справі.
Наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 10.07.2019 №197 (по особовому складу) позивача звільнено з військової служби у запас за пп. «а» п.2 (у зв'язку із закінченням строку контракту) ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Протоколом засідання житлової комісії від 30.03.2023 за №3 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2023 №1035 «Про зняття з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання», позивача знято з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у загальній черзі з 17.08.2003, в списках осіб які користуються правом одержання житла у першу чергу з 24.02.2016 року, та у позачерговому порядку з 09.08.2019.
Не погоджуючись з протоколом засідання житлової комісії від 30.03.2023 за №3 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2023 за №1035, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як в ньому зазначено, відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011).
Згідно ст. 12 Закону №2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 1 п. 9 ст. 12 Закону №2011-XII військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Відповідно статті 12 Закону № 2011-XII Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 затвердив Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до п. 29 Порядку №1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі звільнення з військової служби в запас за станом здоров'я або у разі, коли вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку із скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості їх використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі розформування військової частини - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла.
Отже, як слідує зі змісту статті 12 Закону №2011-ІІ та пункту 29 Порядку №1081 особа, яка звільнена з військової служби в запас або у відставку, має право на залишення на квартирному обліку з підстав, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Пункт 30 Порядку №1081 передбачає випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшені житлових умов, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.
Зі змісту протоколу засідання житлової комісії від 30.03.2023 за №3 військової частини НОМЕР_1 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2023 за №1035 вбачається, що позивача, його дружину та сина (складом сім'ї три особи), знято з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, з черги обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень та з черги обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у зв'язку з забезпеченням житловою площею за нормою згідно розділу І п. 3 постанови виконкому обласної ради народних депутатів і президії обласної ради профспілки від 29 грудня 1984 року та листа роз'яснення начальника центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення командування сил логістики Збройних Сил України від 14.06.2021 року №370/2/5240.
Дослідивши зміст протоколу засідання житлової комісії від 30.03.2023 за №3 військової частини НОМЕР_3 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2023 за №1035, суд апеляційної інстанції з'ясував, що протокол №3 та наказ №1035 не містять посилання на підстави для зняття з обліку, перелік яких наведено у пункті 30 Порядку №1081.
В свою чергу, у апеляційній скарзі військова частина наполягає, що рішення, оформлене протоколом засідання житлової комісії від 30.03.2023 за №3 військової частини НОМЕР_1 , та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2023 за №1035 є правомірними, адже позивача знято з обліку у відповідності до положень пп.1 п. 30 Порядку №1081, а саме: через поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла.
З приводу таких доводів, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачем не подано до матеріалів справи доказів, наявних під час прийняття спірних рішень, з яких можливо встановити які-небудь ознаки житла, у якому проживає та зареєстрований позивач: дані щодо загальної та жилої площі, наявність зручностей, комунікацій, інші характеристики такого житла, його відповідність встановленим законом санітарним нормам, тощо.
Отже, відсутність доказів, які б підтвердили поліпшення житлових умов позивача, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла, не дає підстав для застосування пп.1 п. 30 Порядку №1081 і зняття повивача з обліку громадян, які потребують поліпшені житлових умов.
Згідно положень ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За встановлених у справі обставин суд апеляційної інстанції вважає, що рішення, оформлене протоколом засідання житлової комісії від 30.03.2023 за №3 військової частини НОМЕР_1 , та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2023 за №1035 не можливо визнати обґрунтованими, адже вони не відповідають критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 2 КАС України), у зв'язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 340/2044/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров