04 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 205/4688/25
Суддя І інстанції Дорошенко Г.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову серія ЕНА №4290541, винесену 17.03.2025 року старшим інспектором УПП рота УПП бат. Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Левченком М.Є. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340,00 грн і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Постанову серії ЕНА № 4290541 від 17.03.2025 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену старшим інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Левченком Максимом Євгенійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП скасовано.
Закрито провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Вказує на те, що на момент винесення постанови 17.03.2025 гідроборт у свідоцтві про реєстрацію не був відображений, що вже саме по собі свідчить про порушення порядку переобладнання, незалежно від того, коли або ким було здійснене встановлення. Отже, факт переобладнання існує, а закон не ставить в залежність відповідальність водія від того, хто саме виконав технічні зміни.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 4290541 від 17.03.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн (а.с.13).
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 815, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якого під час перевірки позаду був встановлений гідравлічний борт, про що відсутні записи у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що є порушенням правил, норм та стандартів щодо переобладнання, також мав технічні несправності, а саме пошкодження заднього лівого розсіювача на фарі, чим порушив вимогу п.31.1, 31.3 «а» Правил дорожнього руху.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СТМ автомобіль Mercedes-Benz 815, 2000 року виготовлення, номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 та пройшов державну реєстрацію 13.06.2008. В особливих відмітках вказано: «спеціалізований вантажний фургон» (а.с.12).
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на. підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно п. 31.1 Правил дорожнього руху технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно п 31.3 «а» Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Відповідно до абз. 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Згідно із ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати встановленим правилам і нормативам. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. У разі переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність з переобладнання транспортних засобів, повинні мати нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання та свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Допуск до експлуатації переобладнаних транспортних засобів здійснюється лише шляхом проведення спеціальних випробувань та оформлення сертифіката на відповідність вимогам чинних в Україні правил, нормативів. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються, повинні відповідати вимогам додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року № 1166 «Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються».
Державним стандартом України ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» установлено вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану КТЗ, що перебувають в експлуатуванні.
Вимогами ДСТУ 3649:2010 Національного стандарту України «Колісні транспортні засоби, вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», встановлено, що не дозволено вносити зміни у конструкцію КТЗ, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком.
З аналізу викладеного вбачається, що переобладнанням транспортних засобів, серед іншого, є установка спеціального обладнання не передбаченого нормативно-технічною документацією, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом Mercedes-Benz 815, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якого під час перевірки позаду був встановлений гідравлічний борт, про що відсутні записи у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що є порушенням правил, норм та стандартів щодо переобладнання, також мав технічні несправності, а саме пошкодження заднього лівого розсіювача на фарі.
В свою чергу, частиною 1 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
В даному випадку, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, є підтвердження відповідними доказами факту порушенням позивачем правил, норм та стандартів щодо переобладнання та наявності технічних несправностей транспортного засобу, а саме пошкодження заднього лівого розсіювача на фарі.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, на підтвердження винесеної постанови, відповідачем не було надано жодного доказу ані порушення позивачем правил, норм та стандартів щодо переобладнання транспортного засобу, а саме щодо встановлення гідравлічного борту не передбаченого нормативно-технічною документацією, ані наявності технічних несправностей транспортного засобу, а саме пошкодження заднього лівого розсіювача на фарі.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, листом територіального сервісного центру МВС № 1242 від 15.07.2021 року № 31/-1242-43аз підтверджується встановлення гідроборду на транспортний засіб Mercedes-Benz 815, 2000 р.в, об'єм 4249 см3, на дату його першої реєстрації 13.06.2008 року, а протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу №00084-01410-24 - визнання такого транспортного засобу технічно справним, а також відсутність переобладнання.
В свою чергу, законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Таким чином, оскільки вина позивача не доведена належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, в рішенні суду першої інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
В повному обсязі постанову складено 04 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя С.М. Іванов