28 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10822/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 ( суддя Врона О.В.) в адміністративній справі №160/10822/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 04.04.2022 року по 04.11.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4057 гривень 33 копійки в місяць за період з 04.04.2022 року по 04.11.2024 року включно у загальній сумі 125 912 гривень 48 копійок відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
На думку позивача, відповідач не нараховував і не виплатив їй «фіксовану» суму індексації грошового забезпечення за період з 04.04.2022 року по 04.11.2024 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року задоволено частково вимоги позову.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 04.04.2022 по 31.12.2022 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію-різницю грошового забезпечення 4057 гривень 33 копійки в місяць за період з 04.04.2022 року по 31.12.2022 року відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Колегією суддів з'ясовано, що позивачка ОСОБА_1 в період з 04.04.2022 по 04.11.2024 проходила службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.11.2024 №310 сержанта ОСОБА_1 , оператора-лінійного наглядача відділення телекомунікації інформаційно-телекомунікаційного вузла, призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (поособовому складу) від 21 жовтня 2024 року № 671-рс інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_4 , ВОС-929112А, вважається такою, що з 04 листопада 2024 року справи та посаду здала і вибула до нового місця служби в АДРЕСА_3 . З 04 листопада 2024 виключена зі списків особового складу частини.
У період проходження військової служби позивачу у неповному обсязі було виплачено індексацію грошового забезпечення, що було підставою для звернення з позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 року у справі №160/17641/21 зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 24.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
09.12.2022 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 року у справі №160/17641/21 відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 24.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у загальній сумі 82956,15 грн., що підтверджується повідомленням про надходження коштів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №160/20796/22 зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4057,33 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 включно, в сумі 156403,52 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів".
13.03.2025 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №160/20796/22 відповідачем виплачено позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 4057,33 грн в місяць за період з 01.03.2018 року по 17.05.2021 року включно у загальній сумі 154057,47 грн., що підтверджується банківською випискою.
Відтак 13.03.2025 року позивач отримала індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 включно та набула право на її отримання за наступний період проходження військової служби.
При виключенні позивача зі списків особового складу 17.05.2021 року відповідачем було виписано грошовий атестат відповідно до пункту 11.1 наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 року №280 “Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України».
За період з 04.04.2022 року по 04.11.2024 року позивачу виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення в сумі, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%.
Відповідачем в порушення абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 не виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 04.04.2022 року по 04.11.2024 року .
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем в частині задоволених вимог, суд апеляційної інстанції надає оцінку висновкам суду тільки в частині відмовлених вимог, оскільки останні не є предметом оскарження в межах даного апеляційного провадження.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
В частинах 2, 3 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:
-посадовий оклад, оклад за військовим званням;
-щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
-одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Вказані положення ч.3 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» кореспондуються із приписами ч.1 ст.2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-ХІІ, згідно яких індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст.4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
За правилами ч.6 вказаної статті Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України..
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Положення вказаного Закону кореспондуються із приписами Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003року №1078.
Відповідно до ст.18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000року №2017-III встановлено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Слід враховувати, що відповідно до положень п.п. 2, 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.
Початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.
При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
З пункту10-2 Порядку від 17.07.2003року №1078 вбачається, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позов в частині вимог про зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 04.04.2022року - 31.12.2022року включно у розмірі 4057,33 грн. на місяць підлягають до задоволення, з огляду на те, що відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, з урахуванням обставин, які вже встановлені у справі №160/20796/22 за позовною заявою позивачки, а саме, відповідно до картки особового рахунку позивача за 2018 рік, грошове забезпечення останньої в лютому 2018 року складає 8119,44 грн, в березні 2018 року складає 8525,26 грн.
Відтак, розмір збільшення грошового доходу позивача в березні 2018 року становить 405,82 грн (8525,26грн8119,44 грн.).
Прожитковий мінімум у березні 2018 року складав 1762 грн, величина приросту індексу споживчих цін - 253,30% .
Сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762 грн * 253,30% /100 = 4463,15 грн.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн405,82 грн = 4057,33 грн.
Крім того, за матеріалами справи встановлено, що у спірному періоді не було перевищено поріг індексації 103 %, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, а тому суд першої інстанції дійшов в цій частині цілком обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Крім того, колегія суддів зазначає, що зміст апеляційної скарги є ідентичним позовній заяві, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду, пов'язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 в адміністративній справі №160/10822/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 28 жовтня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко