05 листопада 2025 р.Справа № 541/2119/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23.09.2025 в справі № 541/2119/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною та скасування постанови в справі притягнення до адміністративної відповідальності,
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23.09.2025 залишено без розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі притягнення до адміністративної відповідальності.
15.10.2025 на зазначену ухвалу суду позивачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що оскаржувана ухвала суду позивачем не отримана та пропущено строк на оскарження ухвали суду у зв'язку з перебуванням представника позивача у відпустці з 24.09.2025 по 08.10.2025.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею (справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду від 23.09.2025 направлена апелянту та отримана 23.09.2025 о 18:49, що підтверджується довідкою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області про доставку електронного листа, у зв'язку з чим, оскаржувана ухвала суду вважається врученою 24.09.2025.
Із апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду лише 15.10.2025, тобто, з порушенням десятиденного строку звернення до суду.
Таким чином, апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду з 25.09.2025 до 15.10.2025 та не підтверджено доказами поважність цих причин.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23.09.2025 апелянт вказує, що оскаржувана ухвала суду позивачем не отримана та зазначає, що представник позивача перебувала у відпустці з 24.09.2025 по 08.10.2025, тому була позбавлена можливості підготувати та подати апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно із ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення скаржника до виконання процесуального обов'язку.
Згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії в межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постановах Верховного Суду від 03.11.2022 в справі № 560/15534/21, від 24.07.2023 в справі № 200/3692/21, в ухвалах Верховного суду від 03.08.2022 в справі № 160/7551/21, від 07.10.2024 в справі № 420/21702/23, від 11.09.2025 в справі № 120/1247/25.
Таким чином, вказані в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судової ухвали в апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Із врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що недотримання апелянтом вимог процесуального законодавства не може бути визнане такою обставиною, що є об'єктивно непереборною, не залежить від волевиявлення особи та пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23.09.2025 не наведені поважні причини пропуску строку звернення до суду з 25.09.2025 до 15.10.2025 для поновлення пропущеного строку, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції визнає неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження цього рішення суду.
Керуючись ст. ст. 44, 45, 121, 251, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними зазначені в клопотанні причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23.09.2025 в справі № 541/2119/25.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків звернення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А.