05 листопада 2025 р.Справа № 520/8228/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Ребров А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву судді Подобайло З.Г. про самовідвід у справі №520/8228/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 по справі 520/8228/25
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Харківської міської ради треті особи Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Харківська обласна військова адміністрація , Козачкова Марія Миколаївна , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
про визнання протиправними та скасування пункту 4 додатку 2 рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Харківської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Харківська обласна військова адміністрація, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування пункту 4 додатку 2 рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати пункт 4 додатку 2 рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.10.2024 № 476 "Про виконання робіт з демонтажу об'єктів, пошкоджених або зруйнованих унаслідок воєнних дій".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2025 розподілом визначений головуючий суддя (суддя-доповідач) ОСОБА_7 та судді колегії - Калиновський В.А., Русанова В.Б.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У зв'язку із виходом у відставку судді Калиновського В.А., розпорядженням керівника апарату Другого апеляційного адміністративного суду № 02-01/3747 від 05.11.2025 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 520/8228/25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 520/8228/25 між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Бегунц А.О., судді: Русанова В.Б., Подобайло З.Г.
В межах даної справи, у якості представника Харківської обласної військової адміністрації приймає участь Подобайло Т.О., яка є невісткою ОСОБА_8 .
Зазначені обставини стали підставою для заявлення самовідводу суддею Подобайло З.Г., з метою забезпечення відсутності будь-яких сумнівів учасників справи у безсторонності та неупередженості судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Дослідивши заяву про самовідвід, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задовольнити її з огляду на таке.
Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено і гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
У преамбулі Кодексу суддівської етики, затвердженого 22.02.2013 ХІ З'їздом суддів України, зазначено, що забезпечення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна винятково на підставі Конституції, законів України й міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді.
В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об'єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов'язання захистити інтереси громадянина та суспільства.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Положення зазначеної статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Вказаний принцип застосовується наступним чином. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Колегія суддів приходить до висновку, що обставини, вказані суддею Мінаєвою О.М. у заяві про самовідвід, є такими, що можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, оскільки питання оподаткування, що досліджувалися професором Кучерявенком М.П., який є чоловіком судді-доповідача Мінаєвої О.М., при наданні зазначеного правового висновку є предметом розгляду даної адміністративної справи і призначеної судом першої інстанції судової економічної експертизи.
З урахуванням вищевикладеного та з метою уникнення сумнівів щодо неупередженості судді при розгляді даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява судді Мінаєвої О.М. про самовідвід підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 31, 36, 39, 40, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити заяву судді Подобайло З.Г. про самовідвід у справі № 520/8228/25
Адміністративну справу № 520/8228/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 по справі №520/8228/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Харківська обласна військова адміністрація, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування пункту 4 додатку 2 рішення, зобов'язання вчинити певні дії передати до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду для повторного автоматичного розподілу згідно зі ст. 31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бегунц А.О.
Судді Подобайло З.Г. Русанова В.Б.