Справа № 161/7986/25
Провадження № 2-зз/161/38/25
05 листопада 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд в складі:
головуючого-судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кушнірук Юлії Петрівни про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
24 жовтня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кушнірук Юлії Петрівни надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Покликається на те, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіннявідмовлено, а відтак відпала потреба у вжитих ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2025 року та постановою Волинського апеляційного суду від 18 червня 2025 року заходах забезпечення позову.
28 жовтня 2025 року від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Кінах Яни Валеріївни надійшли заперечення на заяву представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
Неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2025 року задоволено частково заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, постановлено заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 та будь-яким іншим особам вести будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,2500 (нуль цілих двадцять п'ять сотих) га, кадастровий номер 0722883600:01:001:2050, що розташована за адресою: с. Лище, Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області, яка виділена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Постановою Волинського апеляційного суду від 18 червня 2025 року заяву про забезпечення позову задоволено, ухвалено заборонити суб?єктам, уповноваженим на вчинення ресстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме щодо земельної ділянки площею 0,2500 (нуль цілих двадцять п'ять сотих) га, кадастровий номер - 0722883600:01:001:2050, що розташована за адресою: с. Лище, Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіннявідмовлено.
Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев'ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року « Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд скасовує вжиті заходи забезпечення позову, в тому випадку, коли потреба в забезпеченні позов з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Згідно з частиною дев'ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Метою застосування інституту скасування заходів забезпечення позову є закінчення розгляду справи шляхом закриття провадження у ній.
Наведене також свідчить про те, що законодавцем визначено період, протягом якого заходи забезпечення позову зберігають свою дію у разі, зокрема, закриття провадження у справі до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Визначальним для правильного вирішення вказаного питання є вірне застосування вимог частини 10 статті 158 ЦПК України, якою визначено, що випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову та не вирішення у відповідному судовому рішенні про скасування заходів забезпечення позову такі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням або ухвалою суду.
З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що оскільки рішення в цивільній справі не набрало законної сили, а відтак, спір між сторонами не вирішено, а отже, потреба в забезпеченні позову не відпала. А тому, заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кушнірук Юлії Петрівни про скасування заходів забезпечення позову до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кушнірук Юлії Петрівни про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту ухвали 05 листопада 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду
Вролинської області Філюк Т.М.